Бджоли Бакфаст ‒ це штучно виведена схрещуванням порода бджіл, яка була створена шляхом прилиття різних порід до вихідної комбінації. Виселекціонував цих бджіл монах з бенедиктинського монастиря Сент-Марі, що в абатстві Бакфаст, графство Девоншир у Південній Англії, брат Адам (Карл Керхле). Народився він у Німеччині, і ще маленьким мама віддала його до монастиря, де він допомагав на пасіці. Згодом він перейняв пасіку, яка на той час сильно постраждала від епідемії трахейного кліща. З його спостережень було виявлено, що сім’ї від італійських бджіл, облітаних на місцевих трутнях, менше схильні до захворювання. Ця комбінація і стала вихідною у шляху створення бджіл Бакфаст. Але монах не зупинився на досягнутому. В його розпорядженні був ізольований облітник, де брат Адам міг додавати до комбінації інші породи. Працював дуже ретельно ‒ кожна комбінація тестувалася перед прилиттям свіжої крові.
У своїй роботі монах використовував бджіл середземноморського регіону: Близького Сходу, півдня Європи, Балкан та Північної Африки. Принцип роботи брата Адама ‒ прилиття свіжих ліній до вже існуючої породи Бакфаст, залежно від селекційних цілей, і відбір потрібних характеристик для подальшого розведення в межах сформованої породи. Цей принцип зараз відомий як комбінаційне розведення і його вперше для розведення бджіл застосував брат Адам. Також він багато подорожував у пошуках різних підвидів бджіл, описував характеристики та відбирав матеріал для подальших схрещувань. Таким чином йому вдалося створити бджіл, які нарощували сильні сім’ї, були миролюбними, працьовитими, не роїлися та не хворіли. Ці характеристики дуже важливі в сучасному бджільництві, оскільки миролюбність і нерійливість скорочують час для обслуговування сімей. Багато послідовників продовжують роботу брата Адама сьогодні. Ці бджоли популярні в Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Данії, Люксембурзі. Створені спілки з метою селекції бджіл Бакфаст за принципом брата Адама. Для цього асоціації мають свої облітники в Балтійському морі та зони розведення на материку. Також створено базу селекціонерів маток Бакфаст, які беруть участь в селекції ‒ www.pedigreeapis.org.
Сама бджола Бакфаст змінює погляди на бджільництво загалом і підхід до селекції зокрема, оскільки саме людина створила цю породу і використовує комбінаційне схрещення як основний інструмент у поєднанні з чистопородним розведенням. На відміну від інших порід, які були сформовані природою, еволюційним процесом і відібрані в межах породного діапазону ознак. Ці ознаки породи у бджоли Бакфаст опущено. Використовуються тільки господарські характеристики і передача ознак наступному поколінню. Навіть у неконтрольованому спарюванні бджоли Бакфаст виявляють хороші господарські показники в першому поколінні F-1. Але для подальшого розведення потрібно використовувати методи інструментального осіменіння та ізольовані облітники з метою чистопородного розведення та прогнозованості наступних поколінь. При неконтрольованому розведенні бджоли Бакфаст у наступних поколіннях F3-Fn втрачають свої цінні характеристики, змішуючись з місцевим бджолами, але завжди будуть кращими за продуктивністю.
В Україні бджола Бакфаст набирає популярності, оскільки природні умови дають змогу використати її потенціал повною мірою, і можна підібрати комбінації, які найкраще підходять для конкретних умов. Це збільшує продуктивність пасік та змушує працювати над іншими породами бджіл, аби досягти подібних результатів. А все тому, що бджоли Бакфаст разом із собою приносять і технології, які раніше не використовувалися в Україні. А саме ‒ інструментальне осіменіння бджолиних маток, методи оцінки сімей в групі сестер та острівне спарювання. Це технології, які неодмінно покращать селекцію у бджільництві загалом.