Враховуючи певну консервативність спільноти пасічників України щодо застосування штучного осіменіння бджолиних маток, питання вибору та комплектації обладнання для пасічників, які бажають опанувати цей процес, є актуальним.
Історія про апарати штучного осіменіння є тут. Слід зазначити, що у попередній публікації висвітлені не всі моделі, є ще багато інших, менш популярних конструкцій апаратів для інструментального осіменіння бджолиних маток. В Україні, приміром, був розроблений апарат Бровардського, але популярності не набув.
Відтак доцільно зосередитися на сучасних моделях, які виготовляються в Європі, та найкраще доступні для замовлення. Це станки штучного осіменіння, апарати:
– апарат Шлая (Німеччина);
– апарат Лоца (Польща);
– апарат Лесняка (Польща);
– апарат Грабського (Польща).
Слід зауважити, що це моделі станків штучного осіменіння, які виготовляються серійно і випробувані на багатьох європейських промислових пасіках.
В Україні, Білорусі, РФ виготовляють копії-репліки таких апаратів штучного осіменіння бджолиних маток. Одиничні копії не можуть за якістю перевершити оригінал ‒ кустарні умови виготовлення не дозволяють отримати моделі такої якості, яка необхідна для великих партій осіменіння. Основним аргументом до створення штучних копій станків є висока ціна європейських моделей апаратів штучного осіменіння. Це питання є дещо дискусійним, враховуючи обороти навіть середньої пасіки від продажу меду. На пострадянському просторі є відносно недорогі моделі, зроблені з термопластику, але допуски в виробництві не сприяють точним мікрорухам. І все ж багато початківців пробують такі моделі. Вони підходять для невеликих партій, для ведення селекційної роботи на малих та середніх пасіках. Відносно новим апаратом для ШО в Україні є модель Юрія Вальчука, яка виготовляється сучасним методом друку на 3D-принтері. Конструктивно ‒ це удосконалена модель апарату Маккензена, але з винесеним окремим вузлом механізму подачі сперми. Маткарі-практики, які використовують цей апарат, зможуть сформувати свою професійну думку про характеристики цього станка для штучного осіменіння маток.
Також є інформація про нові цікаві моделі апаратів датської фірми Swienty. Всі рухомі елементи керуються за допомогою винесених маніпуляторів, що відрізняє цю модель від усіх інших. Але через високу вартість ці станки не набули широкого поширення. Найактуальнішою на сьогодні вимогою для великих партій є наявність зручної моделі шприца для ШО. Найбільш вдалою вважається модель шприца для інструментального осіменіння німецького матковода Тізлера, її широко застосовує німецький матковод та оператор інструментального осіменіння Ю. Браузе. Такий шприц вважається найдосконалішим варіантом для професійного використання, бо може вміщати до 20 доз сперми і дозволяє перевозити її в тубусі.
Вибір сучасних моделей станків апаратів штучного осіменіння в українських реаліях вже досить широкий, аби розпочати впровадження цього процесу в бджільництво. Однак, крім апарату для інструментального осіменіння, потрібне допоміжне обладнання:
-
мікроскоп (збільшення 10‒20 разів) з підсвіткою;
-
балон вуглекислого газу (СО2) з редуктором плавного регулювання;
-
ємність з водою для контролю кількості подачі газу;
-
фізрозчин (NaCl 0.9%) або розчин буферної рідини для наповнення шприца;
-
посудина з водою, спиртом для миття та дезінфекції обладнання;
-
запасні капіляри.
Також для роботи потрібні допоміжні інструменти: набір кліточок для перенесення маток та трутнів, набір для мічення маток та трутнів, зонд для відкривання камери жала, сухі паперові рушники та ватні палички. В умовах стаціонарної пасіки необхідним є обладнання робочого місця маткаря з гарним освітленням. Інструментальне осіменіння бджолиних маток — це процес, який потребує спеціального обладнання (інформація про нього нині доступна й відкрита), а також спеціальних навичок, які можна отримати в процесі навчання та стажування у досвідчених матководів або на спеціальних семінарах. Звичайно, інструментальне осіменіння ‒ це тільки один з методів контрольованого спарювання. Він не вирішує усіх проблем селекції в бджільництві, проте дозволяє значною мірою вести роботу над створенням нових ліній та кросів бджіл, утримувати їх у чистоті породи чи лінії тривалий час, проводити індивідуальну селекцію бджіл, незалежно від природного трутневого фону.