Вощина є одним із важливих компонентів організації продуктивної пасіки. Від якості листків вощини дуже залежить результативність роботи пасіки, тому варто трохи заглибитися в оцінку якості сировини та способи виготовлення вощини. Щоб у сезон не хапати те, що є ситуативно на ринку, а потім розводити руками.
Виробників вощини на українському ринку є достатньо у кожному регіоні, але вони більшою мірою впливають на якість технологічного процесу, а з сировиною час від часу бувають історії.
Віск — це другий найбільш використовуваний продукт бджільництва, який незаслужено знаходиться в тіні меду. Але він теж потребує уваги. Чому? Віск перероблений у вощину — це основа бджолиного гнізда. Це основа на яку збирається мед.
За хімічним складом — це суміш складних ефірів та жирних кислот. Основою є мірициловий етер пальмітинової кислоти. За походженням — це продукт виділення воскових залоз бджоли, що розміщені на нижній частині черевця. Цей продукт бджоли використовують для побудови стільників. Щоб пришвидшити процес утворення бджолиного гнізда на пасіках використовують листки вощини вбудовані в рамки.
Тобто бджоли виробляють спочатку віск, а потім мед. Більша частина воску (близько 70 %) виробленого бджолами залишається на пасіці, а невелика частина використовується в фармацевтиці, косметології, виробництві свічок та інших промислових продуктів.
Лист вощини має з двох сторін витиснені основи комірок стільника у формі шестикутника. Саме від цих листків залежить як будуть справи на пасіці. Чому? Тому що розвиток українського бджільництва спричинив не тільки попит на якісний племінний матеріал — продуктивних маток, а й на іншу сировину потрібну для отримання меду. Останні роки склалася ситуація дефіциту якісного воску і деякі виробники вощини погіршують якість цього базового для пасіки продукту додаючи у віск парафіни, церезини, що є похідним нафти. Це здешевлює вартість вощини і цим наносять непоправну шкоду якості воску, який далі переробляється у вощину. Цю суміш воску і похідних нафти (церезин, парафін) неможливо знову розділити. Потрапляючи у вулик така “модерна” вощина стає причиною бід на пасіці. Найчастіші скарги від пасічників це те, що бджоли гризуть рамки, вощина пливе, бджоли перебудовують стільники на трутневу комірку. Навіть якщо вдається запечатати в таку вощину мед, то під час відкачки меду стільники часто рвуться. Хімічний склад такої вощини з високим вмістом парафінового компоненту може ставати причиною завмирання розплоду. Продуктивності це пасіці не додає.
Ще підливає домішок у бджолиний віск і та ситуація, що вироблений в Україні віск скуповується для перепродажу за кордон. А гроші для тих, хто сидить на медових потоках і живих бджіл не бачить, запаху не мають.
Масштабування проблеми полягає в тому, що після переробки старих стільників та їх подальший кругообіг у системі воскопереробне підприємство — споживач, ці листки вощини збільшують відсоток домішок, а відповідно свою проблемність для її майбутніх споживачів.
Який вихід із ситуації? Перше, в що треба заглибитися пасічнику — це навчитися контролювати якість сировини для вощини; друге на етапі переробки воску у вощину шукати варіанти мінімізації ризиків з отримання нової вощини для пасіки.
Для визначення якості вощини використовують хімічну реакцію воску з гідроксидом калію з додаванням спирту. При підігріванні суміші якісний віск повністю розчиниться, а домішки випадуть на дно пластівцями.
При зборі сировини для отримання чистого воску треба брати віск, що отриманий при відкачуванні меду з забрусу та диких надбудов. Це відомий забрусний віск і його можна отримати всього 10-15 кг з 1 тони відкачаного меду. Це мало, але дієво, щоб покращити якість вощини на пасіці. Але все ж якісна переробка навіть забруднених стільників методом гарячого відстоювання з подальшим охолодженням дозволяє частково розділити зверху світлий і знизу темний віск і саме в темному буде більша кількість домішок. Як виглядає домашня воскотопка маємо коротке відео тут. Пасіка Івана Запухляка купує як готову вощину, яку перевіряє, так і готує віск для власної, яку виготовляє в кооперації з іншими пасічниками на замовлення, ось як тут .
А що далі робити? Шукати виробництво, що переплавить ваш віск у вашу вощину. Якщо пасіка невелика, то можна кооперуватися з дружніми чи сусідськими пасіками. Чи пройтися по родичах, що мають невеликі пасіки. І з часом можна таким чином замінити весь віск на пасіці і бути впевненому у якості вощини.
Важливо розуміти як проходить сам процес виготовлення вощини та які способи виготовлення практикують пасічники сьогодні. Вони мають різні види автоматизації та відповідно продуктивність процесу.
Перший відносно найпростіший і не дуже продуктивний. Але як кажуть пасічники з досвідом, надійний. Використовують спеціальні форми –вафельниці з вибитими основами комірок у яку заливають віск і при охолодженні отримуємо листок вощини. Цей спосіб дуже трудомісткий і використовують переважно любителі у яких багато вільного часу. Похідний метод від першого є застосування гладких вальців і двох листів-матриць. У цьому методі у формі виливають гладкий лист і потім проганяють через вальці разом з формуючими матрицями.
Другий метод – це отримання вощини холодного пресування (катана вощина). Суть методу полягає у формуванні тонких листків воску і вальцюванні через гладкі та гравірувальні вальці. Для українських бджолярів пропозицію такого обладнання пропонує компанія АВВ-100 з столітнім досвідом що виробляє як ручні так і промислові лінії для отримання вощини.
Лінія для домашнього виготовлення складається з гладких вальців, де формуються лист з злитку воску та гравірувальних вальців, де формується вже лист вощини. Обрізку здійснюють вручну за допомогою лекал за розмірами рамок які потрібно. Цю конструкцію в широке користування заповадив Володимир Іванович Ломакін ще з 1889 року. В Дергачах сучасні версії таких конструкцій випускаються досі і головне, що ці вальці Ломакіна цілком придатні для використання в сучасних умовах.
Зараз на місці цього освітньо-виробничого майданчика функціонує вище згадане підприємство АВВ -100, яке виготовляє широкий асортимент інвентаря для бджолярства, що відомий в Україні та за її межами. Їх промислова лінія складається з двох агрегатів: формувального, який формує гладкий лист воску і змотує в рулон та гравірувально-обрізний агрегат, через який проходить лист воску з рулону та формує комірки на вощині та обрізає за заданим розміром. Така промислова лінія дозволяє переробити 50 кг воску за годину. Треба тільки той віск мати.
Важливий момент в промисловому виробництві — це стерилізація воску, яку проводять у стерилізаторах за температури 120 градусів за Цельсієм протягом двох годин.
Третій метод який застосовується – це лиття вощини і відповідно назва вощини лита. Суть полягає у формуванні листа методом лиття між двома гравірувальними вальцями, потім охолодження та обрізування за розміром. Таке обладнання виготовляють переважно у Європі і в Україні таку технологію застосовує підприємство ФОП Дубовик. Цей метод має невеликий недолік: при при низьких температурах може проявлятися крихкість, так як катана проходить подвійне пресування. При плюсових температурах не відрізняється від інших способів промислового виробництва.
На завершення хочемо звернути увагу, що якість вощини залежить від регіону закупки и збору воску. Так у медових регіонах процент якісного воску буде більший, ніж у регіонах, де пасіки спеціалізуються на пакетному бджільництві. Якість воску ще можна перевірити пр розбиттях злитків. В такому випадку оцінюють структуру зламу, рівномірність забарвлення та природній медовий запах. Маслянистість основи, пластичність, сторонній хімічний запах буде свідчити про наявність домішок і краще такий віск використати на свічки. Світлий ф медовий віск варто залишити бджілкам на вощину для отримання найкращих результатів пасіки. Вощина — це важлива запорука успішної пасіки, тому варто володіти інформацією щодо якості воску та можливостей виготовлення вощини. Бо це дасть змогу відшукати оптимальне рішення для пасіки і добре підготуватися до сезону.
