Вощина для пасіки. Що важливо знати і розуміти?

Вощина є одним із важливих компонентів організації продуктивної пасіки. Від якості листків вощини дуже залежить результативність роботи пасіки, тому варто трохи заглибитися в оцінку якості сировини та способи виготовлення вощини. Щоб у сезон не хапати те, що є ситуативно на ринку, а потім розводити руками.

Виробників вощини на українському ринку є достатньо у кожному регіоні, але вони більшою мірою впливають на якість технологічного процесу, а з сировиною час від часу бувають історії.

Вощина виготовлена з воску зібраного на Пасіці Івана Запухляка, грудень 2021

Віск — це другий найбільш використовуваний продукт бджільництва, який незаслужено знаходиться в тіні меду. Але він теж потребує уваги. Чому? Віск перероблений у вощину — це основа бджолиного гнізда. Це основа на яку збирається мед.

За хімічним складом — це суміш складних ефірів та жирних кислот. Основою є мірициловий етер пальмітинової кислоти. За походженням — це продукт виділення воскових залоз бджоли, що розміщені на нижній частині черевця. Цей продукт бджоли використовують для побудови стільників. Щоб пришвидшити процес утворення бджолиного гнізда на пасіках використовують листки вощини вбудовані в рамки.

Тобто бджоли виробляють спочатку віск, а потім мед. Більша частина воску (близько 70 %) виробленого бджолами залишається на пасіці, а невелика частина використовується в фармацевтиці, косметології, виробництві свічок та інших промислових продуктів.

Лист вощини має з двох сторін витиснені основи комірок стільника у формі шестикутника. Саме від цих листків залежить як будуть справи на пасіці. Чому? Тому що розвиток українського бджільництва спричинив не тільки попит на якісний племінний матеріал — продуктивних маток, а й на іншу сировину потрібну для отримання меду. Останні роки склалася ситуація дефіциту якісного воску і деякі виробники вощини погіршують якість цього базового для пасіки продукту додаючи у віск парафіни, церезини, що є похідним нафти. Це здешевлює вартість вощини і цим наносять непоправну шкоду якості воску, який далі переробляється у вощину. Цю суміш воску і похідних нафти (церезин, парафін) неможливо знову розділити. Потрапляючи у вулик така “модерна” вощина стає причиною бід на пасіці. Найчастіші скарги від пасічників це те, що бджоли гризуть рамки, вощина пливе, бджоли перебудовують стільники на трутневу комірку. Навіть якщо вдається запечатати в таку вощину мед, то під час відкачки меду стільники часто рвуться. Хімічний склад такої вощини з високим вмістом парафінового компоненту може ставати причиною завмирання розплоду. Продуктивності це пасіці не додає.

Ще підливає домішок у бджолиний віск і та ситуація, що вироблений в Україні віск скуповується для перепродажу за кордон. А гроші для тих, хто сидить на медових потоках і живих бджіл не бачить, запаху не мають.

Масштабування проблеми полягає в тому, що після переробки старих стільників та їх подальший кругообіг у системі воскопереробне підприємство — споживач, ці листки вощини збільшують відсоток домішок, а відповідно свою проблемність для її майбутніх споживачів.

Який вихід із ситуації? Перше, в що треба заглибитися пасічнику — це навчитися контролювати якість сировини для вощини; друге на етапі переробки воску у вощину шукати варіанти мінімізації ризиків з отримання нової вощини для пасіки.

Для визначення якості вощини використовують хімічну реакцію воску з гідроксидом калію з додаванням спирту. При підігріванні суміші якісний віск повністю розчиниться, а домішки випадуть на дно пластівцями.

При зборі сировини для отримання чистого воску треба брати віск, що отриманий при відкачуванні меду з забрусу та диких надбудов. Це відомий забрусний віск і його можна отримати всього 10-15 кг з 1 тони відкачаного меду. Це мало, але дієво, щоб покращити якість вощини на пасіці. Але все ж якісна переробка навіть забруднених стільників методом гарячого відстоювання з подальшим охолодженням дозволяє частково розділити зверху світлий і знизу темний віск і саме в темному буде більша кількість домішок. Як виглядає домашня воскотопка маємо коротке відео тут. Пасіка Івана Запухляка купує як готову вощину, яку перевіряє, так і готує віск для власної, яку виготовляє в кооперації з іншими пасічниками на замовлення, ось як тут .

А що далі робити? Шукати виробництво, що переплавить ваш віск у вашу вощину. Якщо пасіка невелика, то можна кооперуватися з дружніми чи сусідськими пасіками. Чи пройтися по родичах, що мають невеликі пасіки. І з часом можна таким чином замінити весь віск на пасіці і бути впевненому у якості вощини.

Важливо розуміти як проходить сам процес виготовлення вощини та які способи виготовлення практикують пасічники сьогодні. Вони мають різні види автоматизації та відповідно продуктивність процесу.

Перший відносно найпростіший і не дуже продуктивний. Але як кажуть пасічники з досвідом, надійний. Використовують спеціальні форми –вафельниці з вибитими основами комірок у яку заливають віск і при охолодженні отримуємо листок вощини. Цей спосіб дуже трудомісткий і використовують переважно любителі у яких багато вільного часу. Похідний метод від першого є застосування гладких вальців і двох листів-матриць. У цьому методі у формі виливають гладкий лист і потім проганяють через вальці разом з формуючими матрицями.

Другий метод – це отримання вощини холодного пресування (катана вощина). Суть методу полягає у формуванні тонких листків воску і вальцюванні через гладкі та гравірувальні вальці. Для українських бджолярів пропозицію такого обладнання пропонує компанія АВВ-100 з столітнім досвідом що виробляє як ручні так і промислові лінії для отримання вощини.

Лінія для домашнього виготовлення складається з гладких вальців, де формуються лист з злитку воску та гравірувальних вальців, де формується вже лист вощини. Обрізку здійснюють вручну за допомогою лекал за розмірами рамок які потрібно. Цю конструкцію в широке користування заповадив Володимир Іванович Ломакін ще з 1889 року. В Дергачах сучасні версії таких конструкцій випускаються досі і головне, що ці вальці Ломакіна цілком придатні для використання в сучасних умовах.

Вальці легендарного Ломакіна, вигляд ретро, функціональність сучасна

Зараз на місці цього освітньо-виробничого майданчика функціонує вище згадане підприємство АВВ -100, яке виготовляє широкий асортимент інвентаря для бджолярства, що відомий в Україні та за її межами. Їх промислова лінія складається з двох агрегатів: формувального, який формує гладкий лист воску і змотує в рулон та гравірувально-обрізний агрегат, через який проходить лист воску з рулону та формує комірки на вощині та обрізає за заданим розміром. Така промислова лінія дозволяє переробити 50 кг воску за годину. Треба тільки той віск мати.

Важливий момент в промисловому виробництві — це стерилізація воску, яку проводять у стерилізаторах за температури 120 градусів за Цельсієм протягом двох годин.

Третій метод який застосовується – це лиття вощини і відповідно назва вощини лита. Суть полягає у формуванні листа методом лиття між двома гравірувальними вальцями, потім охолодження та обрізування за розміром. Таке обладнання виготовляють переважно у Європі і в Україні таку технологію застосовує підприємство ФОП Дубовик. Цей метод має невеликий недолік: при при низьких температурах може проявлятися крихкість, так як катана проходить подвійне пресування. При плюсових температурах не відрізняється від інших способів промислового виробництва.

На завершення хочемо звернути увагу, що якість вощини залежить від регіону закупки и збору воску. Так у медових регіонах процент якісного воску буде більший, ніж у регіонах, де пасіки спеціалізуються на пакетному бджільництві. Якість воску ще можна перевірити пр розбиттях злитків. В такому випадку оцінюють структуру зламу, рівномірність забарвлення та природній медовий запах. Маслянистість основи, пластичність, сторонній хімічний запах буде свідчити про наявність домішок і краще такий віск використати на свічки. Світлий ф медовий віск варто залишити бджілкам на вощину для отримання найкращих результатів пасіки. Вощина — це важлива запорука успішної пасіки, тому варто володіти інформацією щодо якості воску та можливостей виготовлення вощини. Бо це дасть змогу відшукати оптимальне рішення для пасіки і добре підготуватися до сезону.

Вощина. Пасіка Івана Запухляка. Грудень 2021

Рік 2020, підсумки. Частина 2 Робочі та відтестовані лінії і кроси бджоломаток, плани репродукції на сезон 2021року

Тепер конкретно до матковивідної справи. В нас вона базується на використанні інструментального осіменіння та утримання порід, ліній, комбінацій у чистоті, на застосуванні міжпородної або міжлінійної гібридизації для видення маток з обов’язковим тестуванням отриманих маток в різних мікрокліматичних умовах для виявлення найкращих комбінацій. Всі наявні групи сімей бджіл умовно розділено на дві групи та точки. Принцип поділу наступний:

-сірі бджоли (Карніка, Карпатка, Кавказька)

-жовті бджоли (Італійка, Кордован, Бакфаст).

І в цьому місці мав би бути свист та зіпсовані помідори у бік оратора, що для більшості практикуючих пасічників означає неприпустиме сусідство різних порід бджіл в межах однієї пасіки. Для пересічного пасічника любителя, який дещо перевантажений інформацією про автохтонні породи бджіл та місією підтримувати локальну бджолу, це виглядає дивно і незрозуміло. Таке сприйняття інформації пов’язано з тим, що досвід використання інструментального осіменіння бджолиних маток висвітлений однобоко переважно в негативному контексті, як щось неприродне та непотрібне для людини, що медитує на своїй пасіці і приходить туди за позитивними емоціями. Але саме використання ШО чи штучного інструментального осемініння бджолиних маток в роботі дозволяє нам утримувати їх в чистоті навіть на на одному точку. Опускаючи емоційний та естетичний контекст бжолярства, нагадаю, що виробництво меду це процес, де важливою мотиваційною складовою є отримання меду та продуктів бджільництва, що дозволяє отримувати від пасіки не тільки естетичний, а й прагматичний ефект.

Тому опишемо лінії та кроси які були використані в розмноженні на точках Пасіки Івана Запухляка.

Почнемо з відомої і найбільш контоверсійної за підсумками 2020 року — Карпатки, з якою ми працювали тривалий час. Результат можна охарактеризувати як перемінний успіх з сюрпризами. Карпатка навчила нас добре боротися з роїнням, допомогла розвинути пасіку до пристойних розмірів. Сюрпризи та несподіванки, що супроводжували розведення Карпатки спонукали більш професійно зайнятися маткарством. Тривале тестування сімей Карпатки показало проблеми з якими стикаються пасічники при тривалих дощових днях та відсутності кормової бази. Була можливість тестувати Карпатку в умовах рівнинної Польщі, де вона в результаті програвала іншим сім’ям по корисних характеристиках.

Деякі зауваги по Карпатці, можна прочитати в попередніх постах тут. Досвід з Карпаткою показав, що треба вчитися далі, рухатися в бік інструментального осіменіння та шукати нові можливості для комбінацій. Знайомство з Карнікою та розуміння того, що треба експериментувати, спонукали до створення міжпородної комбінації Карніка_Карпатка і навпаки.

Це було три роки тому, але досвід вартий, щоб його описати. У 2017 році ми використовували Карпатку лінії Захар для схрещувань з штамом карніки Тройзек та карніки Хіндерхофер. Що отримали? Деякі матки вибракувались через роїння, але в загальному ця група дочок від цієї комбінації добре себе показала по розвитку та медозбору. В результаті залишилась кілька найкращих і найбільш продуктивних сімей, які могли бути використані в якості батьківської сторони.

Далі більш детально про Карніку. Наступну комбінацію за нашими спостереженнями, можна вважати базовою у напрямку Карніки в українських реаліях. Це австрійська лінія Сінгер (178/17 – AC5/13), дочки від якої показали найкращі результати за результатами 2017 року. В 2018 році були створені наступні мікролінії:

-Сінгер-ins-Пріма(210-14)

-Сінгер-ins-Хіндерхофер(19-25-584-14)

-Сінгер-ins-Сінгер(інбрендна)-для збереження ознак.

Також на базі придбаних маток Карніка

-Тройзек-Целле(6-1-2204-2015)-ins- Хіндерхофер(19-25-584-14)

Дочки від цих материнок, що були виведені на пасіці Івана Запухляка, роз’їхалися в різні українські регіони на медові пасіки. Зворотній зв’язок показав, що ці комбінації виправдали очікування пасічників і дали чудові результати по медозбору. Базуючись на цьому досвіді, надалі ми використовували наступні лінії в якості батьківських: Карніка Скленар 915(99-147-181-2017), Карніка Пернер(99-120-71643-2014) та Карніка Тройзек Целле(6-1-2204-2015), а також лінію кавказьких бджіл КР(Красна Поляна). Для інструментального осіменіння було отримано неплідних маток від комбінації Карніка Хольткамп(11-1-4651-2017)-інс-(7-176-26-2015). Розвиток цього напряму у 2020 році дав наступні комбінації:

-Сінгер-Пріма-ins- Хіндерхофер(19-25-584-14)

-Сінгер-Пріма-ins- КР(Красна Поляна)

– Сінгер-Пріма-ins- Скленар 915(99-147-181-2017),

-Сінгер-Хіндерхофер- ins-Тройзек-Целле(6-1-2204-2015)

-Хольцкамп(11-1-4651-2017)-інс-(7-176-26-2015)-ins Пернер(99-120-71643-2014)

Матеріал від цих комбінацій був використаний у виведенні маток для перевірки передачі ознак ще у 2019 році та певна частина маток інструментального осіменіння була відправлена на дружні пасіки для тестування. Навесні та впродовж літа Пасіка Івана Запухляка отримала попередні позитивні результати зимівлі і медозбору. Тому ці мікролінії були запущені в репродукцію в 2020 році.

Пасіка Івана Запухляка. Літо 2020

У тих хто дочитав до цього моменту може виникнути запитання: Для чого ці всі маніпуляції з різними лініями?

Відповідаємо. Як показує узагальнений і описаний (задокументований) досвід, щоб утворити власну лінію бджіл, що найкраще себе проявить у роботі в певних мікрокліматичних умовах, потрібно 6 різних за походженням ліній бджіл.

Відносно міжпородного кросу Карніка_Кавказ, то хочемо зауважити, що це унікальний досвід контрольованого парування в Україні з оцінкою продуктивності та ефективності передачі корисних ознак. Результати цього експерименту, показують недооцінену роль гібридизації в бджільництві.

На цьому про сірі бджоли коротко все. Переходимо до іншого вагомого для Пасіки Івана Запухляка доробку та практичного досвіду з бджолами, які об’єднують у групу жовті бджоли.

Жовті бджоли на Пасіці Івана Запухляка. Літо 2020

Якісні переваги кросс-бридінгу дуже добре показали результати роботи над такими бджолами як: Бакфаст, Італійка та Кордован. Бакфаст – це один з найбільш скандальних пазлів в селекції, що є результатом схрещування різних порід бджіл з виділенням корисних ознак та подальшим розведенням. Кожен селекціонер має власні напрацювання в роботі з цими бджолами тому підбір наступних комбінацій більш прискіпливий, ніж у Карніки. Як і в кожному дослідницькому процесі бувають промахи, тому для Бакфасту є обов’язковим тестування комбінацій. Знайомство з Бакфастом у 2017 році в Польщі і подальша робота з ним показали велику перспективу у розведенні, а саме в напрямку виведення бджіл з повною відсутність роїння. Першою комбінацією в матковивідному досвіді була В13(BZF) з якої почалась активна селекційна робота. Нащадки працюють в різних комбінаціях станом на 2020 рік. Впродовж цього часу селекції задокументовано кілька схрещувань як і в Польщі, так і уже на українській пасіці. Дочки від В13 (ВZF) були осіменені В46(BZF) і ця комбінація та дочки працювали на польській пасіці. Але для кращого ефекту передачі корисних ознак в 2018 році були створені кілька інбрендних маток з використанням трутня В13 (ВZF). Це дещо знизило життєздатність сімей, але їх дочки були однорідні і просто вражали результатами на медовій пасіці. Далі робота тривала з підбором найкращих трутнів для подальшого розведення. Були отримані неплідні матки від комбінації В03(GBI) fk B100(KAA) та осіменені трутнями від інбрендної комбінації (BZF). Так як, в українських реаліях цим маткам ми не надали власного цифрового коду, то було використано походження материнської сторони і цій комбінації був присвоєний код В3(ZII), а інбрендним маткам надав код В13(ZII). Ці дві материнки дали початок великій кількості дочок, які добре проявили себе в медопродуктивності, але для подальшого розвитку потрібно було інші комбінації для роботи. Ситуація для подальшого розвитку була не дуже оптимістичною. Це повязано з тим, що матковивідні пасіки мають досить обмежені можливості щодо отримання якісного матеріалу для подальшої селекції. Ситуація з придбаним в Україні тестовим матеріал була не дуже зрозумілою, з’явився досвід із шахрайством та підміною матеріалу. Задокументований досвід з матеріалом В34BZF та В18 RKR, який давав різношерстих дочок з не притаманною злобливістю Бакфасту давав підстави вважати, що реальний отриманий матеріал і опис до нього відрізнявся. Це змусило змінити стратегію на матковивідній пасіці і повернутися до перевірених комбінацій та матеріалу. Одночасно позитивні результати української селекції Бакфасту ускладнював той факт, що селекційна робота в Європі над пошуком вароарезистентних бджіл, посилила тенденцію до темного Бакфасту. Нові версії Бакфаст були більш темними, що досить спантеличило українських пасічників, які вже звикли до продуктивної жовтої бджоли. Після чергових підмін, фальшування та поширення недостовірної інформації про Бакфаст в українському сегменті інтернету, ми не відмовилися від роботи з цими бджолами. Почали шукати однодумців і нові шляхи розвитку. Так як лабораторія осіменіння маток мобільна, то Пасіка Івана Запухляка практикує роботу на виїзді у пасічника, що планує власні комбінації. В одній такій поїздці вдалося осіменити маток від В13(ZII) голландським Бакфастом від Анатолія Коняєва, а саме трутнем від В24(АКО)-ins-B3(VKO), родовід яких ведеться з 1962 року. І ця комбінація іменується зараз як В134(ZII). Незважаючи на інформаційну піну, роботу з Бакфастом було продовжено. Інші комбінації Бакфасту в 2019 році, робилися під запит і щоб уникнути непотрібного різноманіття на матковивідній пасіці були передані замовникам, що віддають перевагу цій комбінації. З цими пасіками є зворотній зв’язок і можливість спостерігати характеристики бджолосімей Бакфасту з метою продовження селекційної роботи з комбінаціями.

На Пасіці Івана Запухляка у 2020 році велася селекційна робота з такою популярною породою як Італійка. Позитивний досвід пасік по цілому світі, в різних мікрокліматичних умовах зацікавив нас і ми взяли в роботу Італійку (коли?). Для осіменіння було добуто кілька неплідних маток і зразу стало питання чим осіменити даних маток. Не маючи багатого практичного досвіду, але керуючись експериментаторським чуттям, ми з замовником вирішили використати трутні окремо Карніки, Кавказянки і Бакфасту. У цій селекційній історії материнська сторона – це Італійка Ассіолі. Було отримано по кілька маток кожної комбінації і результати були відправлені замовнику. Для продовження експерименту ми привили партію маток від Італія_Бакфаст та Італія_Кавказ. Після обльоту по 3 штуки дочок залишили зимувати. Результат нарощування відводків в зиму, хороша зимівля, сильні сімї спонукав нас цікавитися цими італійськими бджолами.

Одночасно була одержана цікава матка італійки 513 лінія Кантоні і Отані. Після підсаджування матки та виходу її перших бджіл побачили цікаву жовтизну. В процесі пошуку в іншомовних джерелах щодо особливої жовтизни італійки, дізналися, що відповідальним за це особливе забарвлення має ген Кордован. Лінія Кордован селекціонується у США і відома як “Золота бджола”. Нащадки 513 лінії були виведені в США і привезені в Італію для створення комбінацій з місцевою Італійкою, але вже під морфометричний стандарт саме Італійки не підпадали через селекційні процеси з нею, тому були названі Італійським Кордованом. Далі потрапили в Україну, бо зацікавили власників пасік, що мали медозбори з соняшнику. Так були виведені українські дочки Кордована для роботи на соняшнику і результатами роботи підтвердили статус італійки як промислової бджоли. Звичайно, Пасіка Івана Запухляка не могла пройти повз таких продуктивних бджіл. Ми шукали пару для отримання саме Кордована, тому що актуальним є пошук продуктивної бджоли для пасік півдня та центру України. В результаті знайшли двох потенційних претендентів. Матки від Кордована Каліфорнія та матки від людини яка говорить що багато років займається Кордованом. Так були отримані 6 тестових комбінацій на основі отриманого матеріалу. Попередні результати можна буде отримати весною після зимівлі. Кілька дочок Кордована від комбінацій 2020 зимують в сім’ях і тест буде одразу по дочках. Це цікавий досвід селекції та ми сподіваємося на те, що чудова пропозиція для пасік, де медозбір відбувається в жарких та посушливих умовах.

Коротко повернемося до наших пошуків з Італійкою. Обмеження по отриманні селекційного матеріалу не дають можливості широко розгорнути роботу, але певні результати все таки є. Матка Італійка, що походить з італійської Тоскани, яка має класичне притаманне Італійці забарвлення (сіра з трьома жовтими тергітами), також тестується на пасіці разом з кількома дочками. Чому Пасіка Івана Запухляка зацікавилася цими бджолами. Звіти кліматологів показують, що клімат України стає влітку все більш посушливим і жарким, тоді коли в окремих регіонах пік медозборів. Це змушує мати в резерві рішення для медових пасік.

Крос Італійка – Бакфаст має теж непогані перспективи для подальшого розведення в контексті потепління та посушливості. Ми використали його в якості батьківського для приливу в тестований цьогорічний матеріал Бакфасту. Дочки від В140(ТR), B69(BZF), В11(КОY), були осіменені в цьому сезоні трутнями від кросу Італія-Бакфаст. Результати цього тестування покажуть, які комбінації добре себе проявлять. Відслідковування батьків дає змогу вивчати механізм передачі корисних чи не зовсім ознак і мати власний практичний досвід. Але це вже буде описано у підсумках наступний матковивідного сезону 2021 року.

На завершення про плани щодо перевірених комбінацій і ліній.

На сезон 2021року плануємо далі працювати та розширювати клієнтську базу. Плануємо на заселення 400-500 маткомісць що дасть змогу вийти на 1000 маток за сезон та вийти на 150 робочих сімей. В якості материнських для інструментального осіменіння та для маток вільного парування будуть наступні лінії.

Карніка

-Сінгер-Пріма-ins- Хіндерхофер

-Сінгер-Пріма-ins- Скленар

-Сінгер-ins-Сінгер

-Хольтцкамп-Пернер.

Батьківською стороною для інструментального осіменіння планується використати Скленар 915, Тройзек-Целле, Хіндерхофер, Хольтцкамп та для насичення цими трутнями матковивідної пасіки.

Для Бакфасту це будуть В134(ZII),В3(ZII), В140TR ins It/B13

Італійка та Кордован будуть в експериментальному статусі і плануються малими партіями для інструментального осіменіння. Матки вільного спарювання за попереднім замовленням. Також Пасіка Івана Запухляка має можливості для виїзду на пасіки за попередньою домовленістю. Консультаційна та дорадча опція на основі отриманого досвіду чи практичних порад щодо підсадки маток також доступна.

Рік 2020, підсумки. Досвід збільшення медоносності бджіл на Пасіці Івана Запухляка

Передчуття зимових свят підштовхує до підведення підсумків року, що минув. Також це час для підготовки і планування на наступний сезон. Пасіка Івана Запухляка аналізує здобутий досвід та визначає напрямки роботи на наступний сезон.

Робота на матковивідній пасіці є завжди, не залежно від пори року. Однак місяць лютий, після довгих Новорічний та Різдвяних Свят, є умовним початком сезону, коли формуються більш чіткіші плани щодо матковиробництва на весняно-літній сезон 2021.

За результатами минулих сезонів хочемо зауважити, що планування досить спрощує діяльність на матковивідній пасіці. Але перш ніж запланувати нове, варто підсумувати результати матковивідного сезону 2020 року. А тоді, осмисливши досвід, братися до реалізації нових ідей. В загальному те, чим ми займаємося на матковивідній Пасіці Івана Запухляка можна об’єднати в такі напрямки: основний – це матковивідна справа, інструментальне осіменіння маток та додатковий медове виробництво за допомогою якого ми тестимо виведених маток.

Мед з ПасікиІвана Запухляка
Гаряча пора медозбору на Пасіці Івана Запухляка, 2020

Почнемо з другого, так як мед та продукти бджільництва є основною ціллю пасіки. Бджоли різних порід, яких ми розводимо на нашій пасіці, проходять тестування на точках пасіки. Ми досліджуємо їх можливості щодо медозборів і отримуємо мед для власного споживання.

В місці, де знаходиться наша матковивідна пасіка, всі впевнені, що там де є вулики має бути мед. Тому ми реалізуємо зібраний мед та окремі продукти бджільництва. Маємо невелику мережу постійних покупців, що щороку закуповують улюблені сорти меду для власних потреб та на подарунки. Ці покупці меду добре знайомі із можливими сортами меду з нашої пасіки і є своєрідною фокус групою, завдяки якій ми отримуємо зворотній зв’язок щодо якості продукції. Пасіка в умовах Прикарпаття має досить скромні об’єми щодо медового виробництва відносно пасік півдня чи центральної частини України. Однак наявність хорошого племінного матеріалу дозволяє отримати більше меду з однієї сім’ї в порівнянні з іншими пасіками передгірної місцевості та мати невелику частину меду для реалізації постійно. Медова карта, якщо можна так висловитися, від Пасіки Івана Запухляка має різноманітні сорти меду, так як маємо точки у трьох дещо відмінних мікрокліматичних умовах. Тому маємо широку палітру смаків меду з Прикарпаття, включаючи унікальні та рідкісні сорти лісового та падевого меду. Такий концепт розміщення точків дає можливість отримання кращої картини продуктивності по групах тестованих сімей та розуміння напрямків для подальшої селекційної роботи.

Як досягається такий результат ми досить детально розповімо у другій частині наших підсумків 2020 року, де детально підсумуємо результати інструментального осіменіння та аналізі ліній і кросів, що використовувалися на Пасіці Івана Запухляка.

Квітневі новини з пасіки Івана Запухляка 2020


Весна вступає у свої права і попри екстримальність життя в середовищі людей на пасіці справи ідуть більш спокійно. Багато важливих речей ми дізнаємося завдяки спостереженню і порівнянню.

Короткий огляд з одного з точків тут

Поступово ми наблизилися до старту нового матковивідного сезону. Трохи про бджолину педагогіку, або трохи практичних порад для матковивідної пасіки.

Більше інформації про виховання бджіл тут

Наш ютуб канал Пасіка Івана Запухляка в цьому місяці перетнув позначку у 100 підписників. Ми надихаємося цим і створюємо цікавий контент з практичними порадами та актуальною інформацією далі.

Весняні медодаї. Глуха кропива пурпурова

Перші квітучі рослини самі по собі – це чудово. Серед більш, ніж 100 відомих та описаних в Україні медоносних рослин чи медодаїв однією з перших одразу після первоцвітів з’являється Глуха кропива пурпурова, відома також як яснотка пурпурова (Lamium purpurum). Це один з найбільш продуктивних протягом всього весняно-літнього сезону медоносів. Особливо приємно серцю пасічника бачити зарості таких медоносів біля його пасіки.

Рослина квітне з квітня по серпень і є чудовим медоносом. Не випадково більшість народних назв цієї рослини асоціюються з медом. У довідниках рослин наводяться такі синонімічні народні назви як медулька, медуниця, медунка, медунка багряна, медунка багрова, медунка дувка, медушка.

Напувалки на весняній пасіці

В ранньовесняний період, коли можливо скорочення вологості повітря через раптові різкі потепління, бджоли особливо потребують додатково води. В цей час бджоли активно вирощують розплід і потребують пилку і води. Через те, що для бджіл не завжди видається можливість літати у пошуках води (віддаленість водойм, різкі зміни погоди) варто облаштувати напувалку (яку ще називають поїлка) на пасіці.

 

Подбати про воду на пасіці просто. Для цього слід облаштувати в захищених від вітру та добре прогрітих місцях лотки з водою. Пасіка Івана Запухляка використовує у якості ємностей лотки склеєні з екструдованого полістиролу, що використовуються у якості дашків для нуклеусів. В якості наповнювача є два варіанти: перший з хвойної стружки, другий з лісового моху. Використання цих матеріалів робить доступною велику зволожену поверхню та допомагає бджолам утримуватися на поверхні та  не тонути в імпровізованій водоймі. Щоб ємності не переверталися під час поривів вітру використовуємо звичайні дрова у якості утяжувача.

Якість води є важливою причиною облаштування наких напувальних станцій. Можна використовувати сіль у кількості 2-3 столові ложки на відро води.   Поєднання солі та моху дає можливість покращити мінеральний склад води та покращити антисептичні характеристики такого пристрою. Це треба робити і ще тому, щоб не виснажувати бджіл пошуками води у калюжах, ставках по берегах рік.

 

Такі напувалки можна використовувати весь ранновесняний період. З настанням стабільної теплої температури та можливостями приносити нектар потреба в таких системах відпаде. Пасіка Івана Запухляка має точок, що розташований на відстані близько 100 метрів від природної водойми, тому використовує ці пристрої тільки до настання стабільного потепління.

 

 

 

Березневі новини з пасіки Івана Запухляка 2020

Судячи з прогнозів та реальної погоди на цей вікенд на пасіці Івана Запухляка весна іде, але трохи шпортається. Пятничний  день був теплий і приємний. В суботу вже сніжить. Кажуть, що бузьки (лелеки), що прилетіли 19 березня ще трохи снігу по дорозі прихопили.  Тому актуальним є досвід підігріву вуликів, минулорічне відео

Декілька цьогорічних відео з Пасіки Івана Запухляка. Про зимівлю в січні 2020

зимівлю нуклеусів в приміщенні від 09.02.2020

обліт в лютому 2020 

проблеми з небажаними гостями пасіки від 12.03.2020

20 березня 2020 року вже ввійшов в історію як день з дуже теплою погодою. тому декілька слів про досвід облаштування лотків з водою на пасіці.

Це деревяні лотки з стружкою чи мохом і залиті водою.

Бджоли мають доступ до води та не тонуть в такій конструкції.

 

Можлива версія з мохом, яка виглядає трохи натуральніше і ніби замаскована.

Але на лотку з стружкою краще спостерігати процес.

Тепла погода дала можливість зробити ще пару фото з роботи на пасіці.

Як тільки пригріває сонце, бджоли максимально активізуються, збирають пилок. Подібно цього року буде мед з підсніжників та інших первоцвітів.

В п’ятницю літали бджоли, в суботу налетіли білі мухи.

А в неділю все засипало зовсім.

Березнева погода може бути дуже навіть примхлива, тому це треба враховувати плануючи роботи на пасіці.

 

 

Новини з Пасіки Івана Запухляка лютий 2020

Погода на Стрітення показала, що можливо (але це не точно :)) весна скоро, тому лютнева інспекція на Пасіці Івана Запухляка вже була з планами на весну. Хоч лютий і ніби лютий, але погода дає стабільний плюс.  Ліщина вже викинула сережки, тому є пилок і бджоли вже потроху двіжують.

Для підстраховки вмикаємо невеликий підігрів.

Відео цьогорічного обльоту  з пасіки Івана Запухляка з теплою підлогою з підігрівом тут

Наші спостереження з минулого сезону теж можна переглянути на каналі Ivan Zapukhliak

Ну і пальці догори під відео теж не зашкодять і будуть надихати на нові серії.

Новорічні вітання від Пасіки Івана Запухляка

Сніг за вікном, грудень на календарі – це час підвести підсумки та скласти плани на наступний рік.

Зима на пасіці. Грудень 2019

Рік, що минає подарував нам новий досвід, добрі результати та найголовніше дав нові знайомства та  друзів, що розділяють наш інтерес у матковивідній справі та бджолярстві. Це дуже важливо для того, щоб рухатися далі.

Зима на пасіці. Грудень 2019

Пасіка Івана Запухляка дякує всім партнерам, шанувальникам та читачам за увагу та підтримку. Бажаємо Вам нових професійних звершень, реалізації планів!

Медозбір у ботанічному саду. Літо 2019

 

Сподіваємося на плідну співпрацю у Новому 2020 році!

Ваша Пасіка Івана Запухляка

Перший мед сезону 2019

Попри всі перешкоди та погодні сюрпризи, дуже контрастна весняна погода потроху переходить в літню спеку.  І ти потихеньку забуваєш про пережитий стрес, коли заглядаєш у вулики і бачиш там хороший результат спільної з бджолами роботи.

Однією із запорук доброго медозбору є наявність породи, яка відповідає мікрокліматичним умовам пасіки та враховує час та інтенсивність цвітіння медоносів.

 

На пасіці Івана Запухляка є тестові сім’ї, де вивчаються можливості медозбору Карпатки, Карніки, Бакфасту, їх поведінка в різних погодних умовах. Такі сім’ї важливі для розуміння пріоритетів виведення маток штучного осіменіння зокрема, та для подальшої селекції в цілому.

Ще мабуть для того, щоб винести якесь раціональне зерно і зберегти адекватність у безконечних дискусіях на тему яка порода бджіл найкраще підходить для українських пасік. Для документації практичного досвіду.

Остаточні висновки будуть робитися в кінці сезону, а поки дегустуємо свіжий відкачаний мед.