Як і в кожній сфері виробництва харчових продуктів, в бжільництві є умовна градація сортів меду за корисністю та екзотичністю. Це виділення сортів меду є радше результат традиції, ніж грунтовного аналізу поживних властивостей. Однак як показує практика продажу меду та інших продуктів бджільництва є в культурі споживання і певні перекоси та забобони, що потребують додаткового тлумачення.
В цій публікаці Пасіка Івана Запухляка поглибить для поціновувачів меду інформацію про сорти меду, що формуються з лісових медозборів. А також розповість в чому цінність лісового меду.
Якщо цвітіння соняшника і ріпака є більш менш прогнозованим, то як складуться погодні умови в часі цвітіння малини чи інших квіткових рослин, що ростуть у лісі прогнозувати важче. Лісові ландшафти це територія, де на просіках квітнуть різноманітні травянисті квіткові рослини, а також дикі види малини, ожини та інших чагарників. Все це формує неповторний природній букет нектру, що за посередництвом бджіл перетворюється в насичений за смаком та кольором мед. Такого меду небагато, тому він цінний. Часто смаковий тон задає малиновий та ожиновий нектар, що додають медовому смаку особливі нотки.
Схожа ситуація є з падевим медом, що формується тільки в певних мікрокламатичних умовах. Лісовий мед часто асоціюють з падевим, а падевий з лісовим. Ці два сорти зазвичай темного кольору, але співвідношення падевої та нектарної частки може бути різної залежно від часу медозбору. Мед виробляється бджолами з двох типів сировини: нектару та паді. Ці два типи медозборів можуть бути в лісі і тому лісовий мед може бути з домішками паді. У випадку, якщо це пізній серпневий мед, то це переважно падевий мед. Лісовий за типом медозбору, падевий за джерелом сировини для меду.
Також останнім часом поширена назва для меду – хвойний. Звичайно хвойні дерева ростуть в лісі, тому назва в нас асоціюється з лісовим. Що об’єднує ці назви і що є так званим маркетинговим ходом, а якщо заглибитися, то просто фальсифікатом меду.
Спочатку про те, що є підробкою. Останнім часом досить популярним у місцях масового продажу травяних чаїв, меду та інших продуктів для покращення самопочуття став хвойний мед. Він приємного жовто-зеленого кольору і часто для більшого Вавефекту має ще гілочку смереки в середині. Інформуємо про те, що бджоли не мають до цього продукту жодного відношення. І цей “мед” є результатом консервування цукром аромату хвої. Ні більше, ні менше. Однак ціна подібного сувеніру дещо перевищує вартість найдорожчих сортів меду.
Звідки ж взялися назви лісовий хвойний мед і як він насправді виглядає? Спочатку про вигляд. Мед, що збирався в лісі, з паддю він чи ні, завжди темного кольору.
Темний лісовий мед із домішками паді. Сезон 2020 Пасіка Івана Запухляка
Слід зауважити, що лісовий мед може бути мати невелику частку паді, однак все одно буде темного кольору і з насиченим смаком. Якщо мед зібраний в червні, то зазвичай там досить насичений смак, де вгадується малина.
Часто серед пасічників, що мають вулики біля лісу, можна почути, що “ялиця медує”. Ялиця – це хвойне дерево, без квіток. Звідки там мед? У цьому випадку мова якраз іде про падь, або як її романтично називають медова роса. Це цукристовмісна речовина, яку бджоли збирають і несуть у вулик, коли пік цвітіння, а разом з тим збору нектару і пилку позаду. Ця речовина переробляється в мед, що має високий вміст мінеральних сполук. При умові відсутності алергії такий мед має чудові властивості для відновлення організму чи зміцнення імунітету. Він є не в кожному сезоні, тому часто має вищу вартість, ніж мед з різнотрав’я. Більш детально про те, як збирається падевий мед тут.
Отже, лісовий мед може бути зібраний з лісового різнотрав’я за умови певного розташування пасіки. Він може бути з переробленого нектару, що бджоли зібрали під час цвітіння квіткових рослин. При перепадах температур посушливому літі можуть утворитися передумови до того, що рослини і тварини виділяють цукристу речовину, яка називається падь і може бути перероблена у падевий мед. На гілках хвойних дерев теж може виділятися ця речовина, що буде перероблена в мед. Тому часто використовується прикметник хвойний мед. Всі вище перераховані меди темні. Світло-жовті та зелені сорти цукрового сиропу, що на деяких ринках пропонується під видом меду, навіть з гілкою хвої в середині, нічого спільного з медом та бджолами не мають.
Вживайте мед, читайте наш блог і будьте здорові!
Бджоли мають доступ до води та не тонуть в такій конструкції.
Можлива версія з мохом, яка виглядає трохи натуральніше і ніби замаскована.
Як тільки пригріває сонце, бджоли максимально активізуються, збирають пилок. Подібно цього року буде мед з підсніжників та інших первоцвітів.
