Як вино залежно від виду винограду поділяють на біле, рожеве та червоне, так і мед залежно від домінування медозборів може бути монофлорний (помітно переважає нектар з одного виду рослин) та поліфлорний (у медозборі важко визначити домінуючий медодай). У цій публікації ми більш детально ознайомимося з особливостями квіткових монофлорних медів.
В умовах помірних широт пасіки отримують понад десяток монофлорних сортів, однак в умовах Прикарпаття найбільш популярними є акацієвий, липовий, гречаний та останніми роками соняшниковий мед.
Біла акація, наукова назва Robinia pseudoacacia, дуже поширена як меліоративна культура по ярах і балках, де формує лісозахисні смуги. Трапляється суцільними масивами у листяних лісах. Має пізній початок вегетації, цвіте наприкінці травня ‒ на початку червня, за сприятливого режиму зволоження є досить продуктивним медоносом. В умовах України можливості цього медоносу найкраще використовують у степовій зоні та в лісостепу вздовж Дніпра. В умовах Прикарпаття добрі можливості отримати акацієвий мед мають пасіки на берегах Дністра. Це світло-жовтий, дещо рідший порівняно з іншими сортами мед, який довго не кристалізується, а після кристалізації має пастоподібну біло-жовту структуру. Саме здатність довго перебувати у рідкому стані цінується споживачами. Лікувальні властивості цього меду полягають у сприянні травленню, зниженні кислотності шлунка. Корисний діабетикам, позаяк має оптимальний склад глюкози та фруктози, а засвоєння не потребує участі ферментів. Також діє як заспокійливий засіб, має сечогінний ефект та корисний при хворобах нирок.
Липовий мед, мабуть, є найвідомішим завдяки його лікувальним властивостям. Колір саме цього монофлорного сорту є еталонним медовим. Тенденція останніх десяти років свідчить, що можливість отримати саме монофлорний липовий мед дещо обмежена через раннє цвітіння липи і формування поліфлорних медозборів. Однак в умовах північної та західної частини України, де мікроклімат дещо прохолодніший і види липи починають квітнути в кінці червня ‒ на початку липня, за умов сприятливої погодної ситуації така можливість збереглася. Значна частка різних видів липи в листяних та змішаних лісах, а також в межах населених пунктів дає можливість отримати монофлорний липовий мед з чітко вираженим ароматом та кольором середньої насиченості. Після кристалізації мед стає світло-жовтим. Цінується передовсім за лікувальні, антибактеріальні властивості, а також як додаток до жарознижувальних чаїв. Слід зауважити, що в суцільних лісових масивах за умов сухої та спекотної погоди цей сорт меду може бути з домішкою лісової паді, наслідком чого може бути більш насичений мінеральний склад та темніший колір.
Ще один сорт, не схожий на інші за смаком та кольором ‒ гречаний мед. Цей мед нині відносять до таких, що зникають. Ситуація з посівами гречки є нестабільною, хаотичною, багато де її витісняють більш рентабельні соняшник та ріпак. Однак у деяких областях України посіви гречки є, і пасічники можуть отримати цей насичений за смаком та кольором мед. Гречка ‒ прекрасний медонос, а мед, зібраний з цієї рослини, попри насичений і навіть дещо різкуватий смак містить високий, порівняно з іншими сортами меду, відсоток сполук заліза, які легко засвоюються людським організмом. Тому і спектр застосування цього сорту з лікувальною метою стосується профілактики хвороб крові, відновлення організму після лікування онкологічних захворювань, а також профілактики серцево-судинних захворювань. Гречаний мед допомагає в ситуаціях низького гемоглобіну, а також для підтримання гарного самопочуття людям літнього віку. Цей мед темний і в рідкому, і в кристалізованому вигляді, має дуже насичений, яскраво виражений смак. Часто при невеликих площах гречки мед з цієї рослини потрапляє до поліфлорних сортів різнотрав’я, де присутність гречаного компонента можна відчути на запах. Наявність самозапильних сортів та скорочення площ під цією сільськогосподарською культурою роблять гречаний мед рідкісним та ексклюзивним. Минулих сезонів монофлорний гречаний мед можна було отримати на пасіках Поділля, а в умовах Прикарпаття гречаний компонент був присутній тільки в різнотрав’ї.
Зростання площ соняшника на території всієї України та на заході зокрема зумовило збільшення можливостей для отримання соняшникового меду. Через те, що цей мед швидко кристалізується, а також через його відносно нижчу вартість цей сорт монофлорного меду перебуває на нижніх позиціях у рейтингу популярності. А дарма. Соняшниковий мед має хороші антибактеріальні властивості, а також мінеральний склад, сприятливий для профілактики хвороб травної системи, зокрема для нормалізації роботи шлунка та кишківника. Наявність пилкових зерен та високий вміст глюкози роблять цей сорт добрим додатком до їжі в умовах розумового навантаження, а також для покращення самопочуття. Його колір знаходиться посередині в лінійці медових кольорів, аромат та смак яскраво виражені.
Є ще один монофлорний сорт меду, який потребує певної реабілітації. Це медозбори отримані з ріпака (рапсу). Монофлорний мед, зібраний з цієї культури, має насичений, дещо гіркуватий післясмак, а також пастоподібну структуру після кристалізації. Так як ріпак ‒ це технічна олійна культура, з якої отримують олію або переробляють її на корм худобі, ці властивості чомусь приписують і медові, називаючи його технічним. Так, справді ріпаковий та соняшниковий мед ‒ це сорти, що їх отримують у великих промислових об’ємах за наявності медозборів. І відповідно цей мед потрапляє на подальше пакування для продажу великими об’ємами. Однак це аж ніяк не зменшує цінність ріпакового меду, купленого з пасіки. Родина Капустяних, або Хрестоцвітих як її раніше називали, це справжня скарбниця рослин з антибактеріальними властивостями. Рослини цієї родини їдять, прикладають до рани, присмачують ними їжу, додають до фіточаїв, тощо. Тому цілком логічно, що ріпаковий мед має чудові антибактеріальні властивості. До речі, ріпаковий мед дуже авторитетний в європейських країнах. В умовах Прикарпаття, ближче до Дністра медозбори з ріпака найчастіше потрапляють до букетів різнотрав’я, де гіркий післясмак цього корисного сорту не відчувається.
Такими є базові відмінності найпоширеніших сортів монофлорного меду. Свої власні медові уподобання можна сформувати тільки якщо спробувати всі сорти, ігноруючи необґрунтовані стереотипи і навіть забобони. Для розвитку культури споживання меду Пасіка Івана Запухляка пропонує різні сорти меду у фасуваннях невеликої ємності.
