Категорія: Матки ШО

Пасіка Івана Запухляка готує деякі коментарі щодо Породного районування порід бджіл та невеликий підбір фактів щодо тих порід бджіл, що вважаються аборигенними. В процесі стало очевидно, що питання пакетного бджільництва теж вагоме в цій дискусії. Можна сказати, що це окремий, але тісно пов’язаний з маткарством та медом сегмент ринку. Тому ми вирішили спочатку дещо актуалізувати інформацію про пакетне бджільництво.

Передумови виникнення пакетного бджільництва

В різних кліматичних умовах навіть одного типу клімату є різні ризики зимівлі бджолиних сімей. За збігом певних можливостей та обставин це робить вигідним і можливим переміщення бджіл на великі відстані для досягнення певного господарського ефекту в бджільництві. Чим вища континентальність клімату, тим менш ефективна з господарських міркувань зимівля бджолосімей. А медозбори в час короткого, теплого, сухого бездощового літа завдяки великій кількості диких та сільськогосподарських (в окремих регіонах) площ дуже продуктивні. Ситуація, коли сім’ї бджіл з територій з м’якою та менш затратною зимівлею бджіл переїзджали на території з більш екстремальним кліматом і збираюли мед протягом всього літа, для деяких кліматичних зон є цілком прийнятною.

А що восени? А восени чи на початку зими, після викачки меду дуже часто бджоли відправляються на “вільний випас”, тобто пасіки їх позбуваються як від використаного засобу виробництва. І на наступний рік закладають кошторис на покупку нових сімей, які перезимують в умовах більш м’якої та коротшої зими. І частина бджіл з зони помірного клімату буде переїжджати в зону континентального і там збирати мед. А восени знову як пощастить з локацією. Бо крім екстремального варіанту позбутися бджіл є ще можливість використати пакети для розширення пасіки і залишити їх зимувати.

Що таке пакет бджіл?

Основною одиницею такої торгівлі є сотовий пакет бджіл. Це частина бджолиної сім’ї на 3-5 рамках розплоду з бджолою, плідною маткою та запасом корму, що перенесена у спеціальний ящик з вентиляцією. Такий ящик можна перевозити на далекі відстані для створення нових пасік чи розширення та підсилення існуючих. Це свого роду відводок зроблений навесні та перевезений на нове місце. Живий товар пакується згідно з певних стандартів, які передбачають відбір бджоли із здорової сім’ї на чотирьох рамках розплоду, або три рамки розплоду плюс одна з кормом включаючи плідну матку. Сумарно бджіл має бути 1,5 кг, для цього деколи струшують додатково ще одну рамку. Є ще версія безсотових пакетів, де бджіл пакують тільки з кормом, але вона не досить поширена.

Історичні передумови

Відправка пакетів з бджолами набула популярності в часі після Другої світової війни, коли вся сучасна Україна була вписана в єдиний господарський простір з територіями аж до Камчатського півострова. Зруйновану господарську інфраструктуру намагалися відновити швидкими темпами і всіма можливими засобами. Бджолині сім’ї почали активно перевозити по всій території тогочасної держави, щоб відновити галузь і створити промислові пасіки у всіх районах, де були можливості медозборів і потреби у запиленні сільськогосподарських культур.

Потреба у бджолосімях для отримання результатів по меду була високою. Створювалися методики використання медозборів і пошук локацій, де можна продукувати бджолині сім’ї, для пасік з різким, але пізнім стартом. І у поле зору фахівців потрапили території із м’якою зимовою погодою та ранньою весною, до яких в Україні належала територія Закарпаття. Сукупність пасік у цьому регіоні дала можливість створити справжню бджолофабрику з виробництва бджолиних пакетів для подальшої їх відправки по всій території євразійського континенту.

Не останню роль в такому рішенні зіграв той історичний факт, що в час Австро-Угорщини тут вирощували бджолосім’ї для розширення пасік у більш прохолодних ареалах тогочасної імперії. У різних джерелах згадуються рої, або солом’яні сапетки, які із Закарпаття перевозили на територію сучасної Чехії та інші місцевості із пізньою весною.

Тож з 70-их років минулого століття почалася робота із створення виробничих пакетних пасік і відповідно закладено дослідницькі бджолорозплідники та племінні пасіки для селекції бджіл виходячи із тогочасних господарських запитів. Селекційні здобутки цього часу пов’язані із іменем Василя Антоновича Гайдара, який працював над технологіями вирощування та перевезення таких бджіл на дуже великі відстані. Результати селекції бджоли Карпатки цілком задовольняли такий попит. Карпатські бджоли з пакетних пасік їхали тисячі кілометрів аж у Сибір. Місцеві незаселені людьми простори, довгі літні дні дозволяли цим бджолам зібрати 100 і більше кілограм меду з вулика, який відбирався і давав досить високі показники продуктивності у порівнянні з іншими регіонами. А потім так само стрімко, як і весна наступала зима, що тривала 7 місяців.

На наступний рік знову був попит на свіжих бджіл і карпатські бджоли їхали на медозбір. Стабільний попит породив пропозицію і зумовив спеціалізацію пакетного бджільництва. Таким чином Карпатка поширювалася по всіх, не тільки сибірських територіях тогочасної держави. Чи була там місцева бджола? Звичайно була, але з нею не дуже рахувалися. Головною метою такого бджільництва було зібрати більшу кількість меду.

Бджолопакети в незалежній Україні

Відновлення незалежності держав, що сталися тридцять років тому зумовили зміни і в географії пакетного бджільництві. Безмежний попит став обмеженим, з’явилися додаткові витрати пов’язані з митним оформленням і масово возити бджіл на такі довгі відстані ставало все менш рентабельно. Якщо до початку двохтисячних років певний попит ще існував для закарпатських пакетних виробництв, то він вже не був такий як був раніше. Коли в Україні почали відходити від районування вирощування сільськогосподарських культур і зони технічних культур ріпаку та соняшника почали збільшуватися, то виник попит на додаткові пакети і в українських пасік. Особливо для соняшника в напрямку південь та схід. Деякі пасіки стали практикувати систему: купив рій-викачав мед із соняшника- висипав бджоли в посадку. Хоча бджоли в умовах України мають досить високі шанси доброї зимівлі. Це ще протримало деякий час попит на пакети, але звичайно не в тих об’ємах, що були в час інтенсивної експансії Карпатки в умовах планової економіки СРСР.

Основною рисою ринкових відносин була нестабільність всього ціни на цукор, вощину, коливання (а точніше заниження оптової) ціни на мед. Ці “старі добрі часи” часто стають темами для довгих дискусій у бджолярських колах взимку. Зазвичай ці розмови ведуться в площині кількість, а про якісні аспекти якось тривалий час було не принято говорити.

Сучасні особливості

Якщо глибше копнути і ширше подивитися на ситуацію з пакетами, які закуповуються в регіоні пакетних пасік Карпатки, то можна побачити наступне. Наявність медозборів у південних та східних частини України дають можливість отримати по 100-150 кг меду з сім’ї, що була закуплена. Це добре можливість для розвитку сім’ї та гарний результат для медової пасіки.

А як там далі були справи на пасіках звідки бралися пакети? На кінець весни, початок літа у сім’ї залишалось 2-3 рамки бджіл і розплоду і ці сім’ї, після відбору пакету, зазвичай залишали на самоплив. Зазвичай в тих бджолосім’ях звідки були відібрані пакети, закладалися бджолами маточники, матка облітувалася і далі до осені нарощується до 5-7 рамок бджіл, що формувало пропозицію на продаж на наступний рік. Такий спосіб чи культура розведення бджіл пакетних пасік використовувалася десятиліттями і мала на меті продукування бджоли, яка тільки вирощувала розплід. У пасічницькому сленгу таких комах називають “м’ясними бджолами”. Розведення проходило з відбором найсильніших сімей без акценту на те як ці бджоли носять мед. Бо головне для пакетної пасіки навесні продати пакет.

Бурхливий розвиток весною без медової бази завжди провокує роїння. Якщо логістична ситуація складається таким чином, що затримується відвантаження бджіл чи погода зовсім несприятлива, то в результаті весняного розвитку отримуємо на 8 рамкових сім’ях масове роїння, без варіантів вирішення проблеми. Рішення для такої сім’ї – тільки продати, бо полетять. Це часто продукує різні ситуації щодо ціни, чорного піару і решти моментів, які у підсумку нікому ще репутацію не покращили.

Коли пакети відправлені, гроші пораховані в сім’ях дозрівають свищеві маточники, в околиці пасіки літають трутні з тими же характеристиками бджіл, що поїхали. Осіменивши виведених маток тільки підсилюємо рійливість і розвиток на м’ясо. Тут ще важливо уточнити, що з свищової матки виведеної у хвості на трьох рамках, великого толку не буде, бо якість бджіл від такої матки під великим питанням. При такому способі виведення маток підсилюється ефект який вважається корисним з точки зору виживання бджіл, а саме різноманітність. З кожної сім’ї виведеться своєрідна, особлива матка, що осімениться з десятьма різними трутнями, а на сотні сімей це тисяча різноманітних комбінації з видимими і не дуже особливостями. Наступний десяток поколінь таких бджіл – це безкінечна втрата корисних господарських ознак.

Для виживання бджолиної сім’ї у природі потрібно всього 15 кг корму на зиму, які бджоли приносять з природи влітку, розмноження тобто відроїтись. Вони з цим справляються самі, а про пасічника там не згадується. Тобто якщо пускати все на самоплив, спостерігаючи тільки за розвитком і відбираючи рамки для пакетів, то всі корисні ознаки губляться і виділити щось особливе дуже важко. Проблемою в цій історії є те, що саме таких бджіл облітаних на незрозумілому трутневому фоні деякі часто називають місцевими, або аборигенними. Хоча ніяка селекційна робота з ними не проводилася і з позицій селекції вони є помісями. І проблемою тут є , що не залежно від того велася селекційна робота чи ні, всі бджоли автоматично вважаються породою Карпатка. Пакети цієї бджоли навесні ширяться через мережу збуту по старій звичці, пасіки дикої селекції рахують гроші, пасіки, що придбали бджолу в мішку сподіваються на те, що їм пощастило і бджола дасть добрий результат по меду.

В цій ситуації з пакетним бджільництвом, де ємність ринку зменшилася в рази в останні двадцять років, дедалі актуальнішим постає питання, що за матка є в цьому пакеті. Бо на пасіках, де ведеться селекційна робота і матки виведені від відомих материнок можна спокійно купувати пакети і мати показники потрібні медовій пасіці, а саме відсутність роїння, незлобливість та медопродуктивність. А також здатність використовувати довгі сильні взятки та нарощувати бджіл на наступну зимівлю. Щоб навесні потреба в нових пакетах не виникала. І тут ми стикаємося з важливим питанням ціни на такий пакет. Пакети з матками відомої селекції будуть звичайно дорожчими, ніж з пакети з помісями.

І тут замість того, щоб переорієнтуватися на розведення більш продуктивних бджіл в рух ідуть демпінг, недобросовісна конкуренція і багато інших засобів утримання позиції на ринку. Насправді можливості комунікації та навчання в останні десять років досить розширилися і не є проблемою отримати інформацію щодо того як ведеться пасічництво в інших країнах. І тенденція така, що якщо ми хочемо утримувати лідерські позиції по меду та продуктах бджільництва, то треба переорієнтовуватися на розведення продуктивних бджіл. Пакетні пасіки мають тестувати своїх бджіл на медопродуктивність. Також тут уже дикими спарюваннями не відбудешся, треба націлюватися на співпрацю з матководом-репродуктором і трохи вникати в те, як працює селекція.

Досвід Пасіки Івана Запухляка

Матковивідна пасіка Івана Запухляка має запит на пакети з матками. Наші клієнти, які купляли маток в минулих роках цікавилися про можливість придбання пакетів з нашими матками. Однак ми спеціалізуємося в першу чергу на виведені маток і великих потужностей продажу пакетів поки не маємо. Часто медові пасіки оцінивши переваги відомих їх селекційних маток, використовують такий лайфхак для покращення безпородних пакетів. Вони замінюють маток на соняшнику, що дозволяє отримати іншу бджолу на наступний сезон. Але це означає тільки інвестицію в майбутній сезон, бо мед носитимуть бджоли від безпородної матки і в такій ситуації є просідання по продуктивності в поточний сезон.

Замість висновків

Якість маток — це ключовий аспект у розвитку медової пасіки, треба пробувати і вишукувати ту комбінацію, яка підходить для конкретних мікрокліматичних умов і типу медозбору. Бо те, що працює на півдні степу, може не спрацювати на півночі лісостепової зони. Матки можна купити можна у перевіреного матковода, звичайно попередньо озвучивши свої запити і побажання. Є ще варіант замовити матку інструментального осіменіння і виводити наступні покоління самостійно. Це залежить від розміру та принципів роботи медової пасіки. Покращення роботи з матками та освоєння методів селекції знижує ще більше попит на безпородні пакети, так як бджола зимує. І очевидно робить витрати на медовій пасіці більш раціональними.

Попит на мед та оманливе відчуття легких заробітків часто штовхає недосвідчених пасічників на різні авантюри. Як наприклад, взяти вулики з будівельного полістиролу і вполювати дешеві пакети Карпатки, бо сусід минулого року взяв по 100 кг меду. Але цілком можливо, що той мед до сусіда принесла зовсім інша бджола, яку він підбирав попередній рік-два. Власний досвід та розуміння, які переваги мають присутні на ринку матки — це краще ніж сподіватися на диво.

Підсумовуючи хочемо сказати, що купівля навесні пакетів неселекційної бджоли це не єдиний спосіб розширення медової пасіки. Можна зробити запит на пакети у матковивідних пасіках, чи придбати матку, щоб покращити наявних бджіл чи почати самому виводити маток, придбавши матку штучного осіменніння. Технології та можливості комунікації роблять більш ширшу пропозицію.

Крім екстримальних погодних пригод, були цього року на Пасіці Івана Запухляка і приємні сюрпризи. Одним з них є добрий взяток з соняшника.

Матковивідна пасіка вже не перший рік працює над бджолою, яка дасть добрий збір на посівах соняшника. В південній та східній частині України є пасіки, продуктивність яких дуже залежить від взятку із соняшника. Там зосереджена велика кількість потенційних споживачів таких маток.

Цього року багато наших пошуків в маткарстві показали добрий результат, ми маємо рекордний взяток з соняшника.

Краєвиди біля точків Пасіки Івана Запухляка. Літо 2021

Одночасно слід вказати, що і соняшник уже не той, що був колись. Мається на увазі той факт, що географія посівів в останні 10-15 років суттєво розширилася в межах українських сільськогосподарських угідь і охопилює зараз території з досить відмінним мікрокліматом.

Тому в другій половині липня на початку серпня на багатьох пасіках відбувається рівняння на соняшник. Це досить продуктивний медонос, мед з якого є досить недооцінений в місцевих споживачів . Це пов’язано із здатністю меду досить швидко кристалізуватися і утворювати крупинки. Але ця особливість ніяк не впливає на смакові та корисні властивості цього сорту меду. Соняшниковий мед корисний як харчова добавка до їжі, а також чудово смакує як інгридієнт у рецептах кулінарії. В окремих українських локаціях його збирають дуже багато і тому часто ціна на соняшниковий мед є дещо нижчою, ніж на весняне різнотрав’я, липовий чи акацієвий мед.

Насправді, якщо брати склад соняшникового меду як харчового продукту, то в цьому списку все вичерпно корисно. Вищий ніж в інших сортах меду вміст глюкози дає можливість використовувати як харчову добавку для профілактики серцево-судинних захворювань.

Тому якщо ви побачили в продажу мед і він вже почав кристалізуватися, то це ознака того, що це або монофлорний соняшниковий мед, або різнотрав’я з високим вмістом соняшнику.

Радимо спробувати цей сорт меду для щоденного вживання і запастися ним для випічки пряників, медовиків та іншої смакоти, а також для рецептів здорового харчування. Можливо цей сорт і стане одним із ваших улюблених!

Ранки стають все свіжішими, вечори підкрадаються швидше. езон виведення маток 2021 наближається до завершння. Омріяна прохолода стає тривалішою. На пасіці Івана Запухляка завершаються роботи. Більшу частину літа ми не бложили, бо роботи цього року, особливо на матковивідній пасіці було ого-го-го.

Поки ми намагаємося дати раду з пізнім літнім медозбором, щедрість якого не найменшою мірою пов’язана з вдало підібраним племінним матеріалом, зробимо декілька висновків по цьогорічному матковивідному сезоні.

Перше, що хотілося б зробити, це подякувати нашим давнім та новим партнерам за розуміння та налаштування на продуктивну співпрацю. Цей сезон завдяки організаційним висновкам з попередніх років був на матковивідній пасіці продуктивніший, ніж в попередні роки.

Ви часто запитували, як ми пакуємо матку для пересилки. Послідовність процесу в двох фото нижче.

Друге, це зворотній зв’язок. Матковивідна Пасіка Івана Запухляка має на меті зробити бджільництво більш продуктивним і тому нам важлива думка щодо того настільки вдало був підібраний матеріал, як перезимувала сім’я з новою маткою, яка продуктивність сімей.

Якщо людина захоплена своєю професією чи хобі, то з нею легко порозумітися, а якщо налаштована на знеціненння то в такому випадку все не так. Ми раді, що в цьому матковивідному сезоні навколо Пасіки Івана Запухляка зібралося багато захоплених і знаючих бджолярів. Це дало змогу більш раціонально розподілити ресурси та уникнути збоїв у виробництві плмінного матеріалу.

Тема штучного осіменіння бджолиних маток стає все більш цікавою для промислових та любительських пасік. Однак в цьому напрямку є ще де працювати. Ми очікуємо останні партії бджолиних маток і качаємо мед, якого виявилося трохи більше, ніж ми очікували.

Поки березень ще не визначився зі своїм погодним статусом, Пасіка Івана Запухляка все одно готується до матковивідного сезону 2021.

Про електропідігрів ми трохи писали і знімали минулого року, а от про білкове канді та сироп з добавками хочемо більш детально зупинитися сьогодні.

Всі ми трохи заскочені на еко в обох значеннях (бо в нашій мові воно і економно і екологічно), також на натуральності і без добавок та антибіотиків. Всі ці речі важливі атрибути нашого сучасного життя, де змішуються модерні та традиційні речі. Однак, коли люди хапають інформацію по верхах, не заглиблюючись в деталі, то трапляються конфузи та не дуже раціональні ситуації.

У пасічництві цю ситуацію точково можна проілюструвати на прикладі дискусії щодо використання Апібіовіту, відомої харчової добавки для весняної підтримки бджіл. Недавні коментарі під постом у соціальних мережах показують, що частина пасічницької спільноти сприймає це як виключне зло у вигляді хімії та антибіотиків. Так, безперечно, що будь які препарати антибіотиків, як для людей так і для бджіл вимагають свідомого застосування. Інша частина спільноти вважає, що добавочки зайвими не бувають і додають їх стабільно без огляду на погодно-кліматичну ситуацію. Так сказати, щоб бджоли були трошки сильніші, ніж в сусіда. На щастя, біьша частина спільноти реагує з достатнім рівнем прагматизму і накопичує практичний досвід щодо використання різних вітамінних препаратів та добавок.

Щоб не товкти воду в ступі, скажемо, що будь якому негативному висновку щодо використання тих чи інших (сертифікованих для європейських бджолярів препаратів) повинні передувати уважне прочитання етикетки та специфікації до препарату та узагальнені висновки практичного використання.

Ще трохи відео одного з точків Пасіки Івана Запухляка, де показано як це все виглядає на практиці.

Та коротка замальовка доступних пилконосів ліщини та вільхи та очікування вибухового цвітіння первоцвітів тут.

Дискусія щодо використання різних добавок потрібна, але в якості аргументів нам необхідні не емоції, а практичні спостереження.

Перші весняні роботи на пасіці набирають обороту. Попри те, що прогноз нестабільний і ще можуть бути похолодання, потроху починаємо оглядати результати зимівлі та робити замітки в довготривалих спостереженнях за Кордованом, Бакфастом а також Італійкою та Кордованом.

Один з точків в цілому показав непоганий результат, який Пасіка Івана Запухляка зафіксувала на коротке відео

Докучали миші, а також одна сім’я з іошкою не перезимувала. Беручи до уваги погодні виклики, а саме цей вулик дуже засипало снігом, цей точок перезимував добре. Кормів достатньо, розплід є. Всі сім’ї Бакфасту, Карніки, Італійки та Кордовану , а також серпневі відводки вийшли із зимівлі добре.

Дещо детальніше спостерігаємо на точку Бакфаст, бо ретельно збираємо досвід з цими бджолами.

Два коротенькі відео по Бакфасту можна переглянути тут і з маткою шо з 2018 року тут

Тому формуємо пропозицію маток Карніка, Бакфаст на сезон 2021, а також збираємо попередні замовлення.

Тепер конкретно до матковивідної справи. В нас вона базується на використанні інструментального осіменіння та утримання порід, ліній, комбінацій у чистоті, на застосуванні міжпородної або міжлінійної гібридизації для видення маток з обов’язковим тестуванням отриманих маток в різних мікрокліматичних умовах для виявлення найкращих комбінацій. Всі наявні групи сімей бджіл умовно розділено на дві групи та точки. Принцип поділу наступний:

-сірі бджоли (Карніка, Карпатка, Кавказька)

-жовті бджоли (Італійка, Кордован, Бакфаст).

І в цьому місці мав би бути свист та зіпсовані помідори у бік оратора, що для більшості практикуючих пасічників означає неприпустиме сусідство різних порід бджіл в межах однієї пасіки. Для пересічного пасічника любителя, який дещо перевантажений інформацією про автохтонні породи бджіл та місією підтримувати локальну бджолу, це виглядає дивно і незрозуміло. Таке сприйняття інформації пов’язано з тим, що досвід використання інструментального осіменіння бджолиних маток висвітлений однобоко переважно в негативному контексті, як щось неприродне та непотрібне для людини, що медитує на своїй пасіці і приходить туди за позитивними емоціями. Але саме використання ШО чи штучного інструментального осемініння бджолиних маток в роботі дозволяє нам утримувати їх в чистоті навіть на на одному точку. Опускаючи емоційний та естетичний контекст бжолярства, нагадаю, що виробництво меду це процес, де важливою мотиваційною складовою є отримання меду та продуктів бджільництва, що дозволяє отримувати від пасіки не тільки естетичний, а й прагматичний ефект.

Тому опишемо лінії та кроси які були використані в розмноженні на точках Пасіки Івана Запухляка.

Почнемо з відомої і найбільш контоверсійної за підсумками 2020 року — Карпатки, з якою ми працювали тривалий час. Результат можна охарактеризувати як перемінний успіх з сюрпризами. Карпатка навчила нас добре боротися з роїнням, допомогла розвинути пасіку до пристойних розмірів. Сюрпризи та несподіванки, що супроводжували розведення Карпатки спонукали більш професійно зайнятися маткарством. Тривале тестування сімей Карпатки показало проблеми з якими стикаються пасічники при тривалих дощових днях та відсутності кормової бази. Була можливість тестувати Карпатку в умовах рівнинної Польщі, де вона в результаті програвала іншим сім’ям по корисних характеристиках.

Деякі зауваги по Карпатці, можна прочитати в попередніх постах тут. Досвід з Карпаткою показав, що треба вчитися далі, рухатися в бік інструментального осіменіння та шукати нові можливості для комбінацій. Знайомство з Карнікою та розуміння того, що треба експериментувати, спонукали до створення міжпородної комбінації Карніка_Карпатка і навпаки.

Це було три роки тому, але досвід вартий, щоб його описати. У 2017 році ми використовували Карпатку лінії Захар для схрещувань з штамом карніки Тройзек та карніки Хіндерхофер. Що отримали? Деякі матки вибракувались через роїння, але в загальному ця група дочок від цієї комбінації добре себе показала по розвитку та медозбору. В результаті залишилась кілька найкращих і найбільш продуктивних сімей, які могли бути використані в якості батьківської сторони.

Далі більш детально про Карніку. Наступну комбінацію за нашими спостереженнями, можна вважати базовою у напрямку Карніки в українських реаліях. Це австрійська лінія Сінгер (178/17 – AC5/13), дочки від якої показали найкращі результати за результатами 2017 року. В 2018 році були створені наступні мікролінії:

-Сінгер-ins-Пріма(210-14)

-Сінгер-ins-Хіндерхофер(19-25-584-14)

-Сінгер-ins-Сінгер(інбрендна)-для збереження ознак.

Також на базі придбаних маток Карніка

-Тройзек-Целле(6-1-2204-2015)-ins- Хіндерхофер(19-25-584-14)

Дочки від цих материнок, що були виведені на пасіці Івана Запухляка, роз’їхалися в різні українські регіони на медові пасіки. Зворотній зв’язок показав, що ці комбінації виправдали очікування пасічників і дали чудові результати по медозбору. Базуючись на цьому досвіді, надалі ми використовували наступні лінії в якості батьківських: Карніка Скленар 915(99-147-181-2017), Карніка Пернер(99-120-71643-2014) та Карніка Тройзек Целле(6-1-2204-2015), а також лінію кавказьких бджіл КР(Красна Поляна). Для інструментального осіменіння було отримано неплідних маток від комбінації Карніка Хольткамп(11-1-4651-2017)-інс-(7-176-26-2015). Розвиток цього напряму у 2020 році дав наступні комбінації:

-Сінгер-Пріма-ins- Хіндерхофер(19-25-584-14)

-Сінгер-Пріма-ins- КР(Красна Поляна)

– Сінгер-Пріма-ins- Скленар 915(99-147-181-2017),

-Сінгер-Хіндерхофер- ins-Тройзек-Целле(6-1-2204-2015)

-Хольцкамп(11-1-4651-2017)-інс-(7-176-26-2015)-ins Пернер(99-120-71643-2014)

Матеріал від цих комбінацій був використаний у виведенні маток для перевірки передачі ознак ще у 2019 році та певна частина маток інструментального осіменіння була відправлена на дружні пасіки для тестування. Навесні та впродовж літа Пасіка Івана Запухляка отримала попередні позитивні результати зимівлі і медозбору. Тому ці мікролінії були запущені в репродукцію в 2020 році.

У тих хто дочитав до цього моменту може виникнути запитання: Для чого ці всі маніпуляції з різними лініями?

Відповідаємо. Як показує узагальнений і описаний (задокументований) досвід, щоб утворити власну лінію бджіл, що найкраще себе проявить у роботі в певних мікрокліматичних умовах, потрібно 6 різних за походженням ліній бджіл.

Відносно міжпородного кросу Карніка_Кавказ, то хочемо зауважити, що це унікальний досвід контрольованого парування в Україні з оцінкою продуктивності та ефективності передачі корисних ознак. Результати цього експерименту, показують недооцінену роль гібридизації в бджільництві.

На цьому про сірі бджоли коротко все. Переходимо до іншого вагомого для Пасіки Івана Запухляка доробку та практичного досвіду з бджолами, які об’єднують у групу жовті бджоли.

Якісні переваги кросс-бридінгу дуже добре показали результати роботи над такими бджолами як: Бакфаст, Італійка та Кордован. Бакфаст – це один з найбільш скандальних пазлів в селекції, що є результатом схрещування різних порід бджіл з виділенням корисних ознак та подальшим розведенням. Кожен селекціонер має власні напрацювання в роботі з цими бджолами тому підбір наступних комбінацій більш прискіпливий, ніж у Карніки. Як і в кожному дослідницькому процесі бувають промахи, тому для Бакфасту є обов’язковим тестування комбінацій. Знайомство з Бакфастом у 2017 році в Польщі і подальша робота з ним показали велику перспективу у розведенні, а саме в напрямку виведення бджіл з повною відсутність роїння. Першою комбінацією в матковивідному досвіді була В13(BZF) з якої почалась активна селекційна робота. Нащадки працюють в різних комбінаціях станом на 2020 рік. Впродовж цього часу селекції задокументовано кілька схрещувань як і в Польщі, так і уже на українській пасіці. Дочки від В13 (ВZF) були осіменені В46(BZF) і ця комбінація та дочки працювали на польській пасіці. Але для кращого ефекту передачі корисних ознак в 2018 році були створені кілька інбрендних маток з використанням трутня В13 (ВZF). Це дещо знизило життєздатність сімей, але їх дочки були однорідні і просто вражали результатами на медовій пасіці. Далі робота тривала з підбором найкращих трутнів для подальшого розведення. Були отримані неплідні матки від комбінації В03(GBI) fk B100(KAA) та осіменені трутнями від інбрендної комбінації (BZF). Так як, в українських реаліях цим маткам ми не надали власного цифрового коду, то було використано походження материнської сторони і цій комбінації був присвоєний код В3(ZII), а інбрендним маткам надав код В13(ZII). Ці дві материнки дали початок великій кількості дочок, які добре проявили себе в медопродуктивності, але для подальшого розвитку потрібно було інші комбінації для роботи. Ситуація для подальшого розвитку була не дуже оптимістичною. Це повязано з тим, що матковивідні пасіки мають досить обмежені можливості щодо отримання якісного матеріалу для подальшої селекції. Ситуація з придбаним в Україні тестовим матеріал була не дуже зрозумілою, з’явився досвід із шахрайством та підміною матеріалу. Задокументований досвід з матеріалом В34BZF та В18 RKR, який давав різношерстих дочок з не притаманною злобливістю Бакфасту давав підстави вважати, що реальний отриманий матеріал і опис до нього відрізнявся. Це змусило змінити стратегію на матковивідній пасіці і повернутися до перевірених комбінацій та матеріалу. Одночасно позитивні результати української селекції Бакфасту ускладнював той факт, що селекційна робота в Європі над пошуком вароарезистентних бджіл, посилила тенденцію до темного Бакфасту. Нові версії Бакфаст були більш темними, що досить спантеличило українських пасічників, які вже звикли до продуктивної жовтої бджоли. Після чергових підмін, фальшування та поширення недостовірної інформації про Бакфаст в українському сегменті інтернету, ми не відмовилися від роботи з цими бджолами. Почали шукати однодумців і нові шляхи розвитку. Так як лабораторія осіменіння маток мобільна, то Пасіка Івана Запухляка практикує роботу на виїзді у пасічника, що планує власні комбінації. В одній такій поїздці вдалося осіменити маток від В13(ZII) голландським Бакфастом від Анатолія Коняєва, а саме трутнем від В24(АКО)-ins-B3(VKO), родовід яких ведеться з 1962 року. І ця комбінація іменується зараз як В134(ZII). Незважаючи на інформаційну піну, роботу з Бакфастом було продовжено. Інші комбінації Бакфасту в 2019 році, робилися під запит і щоб уникнути непотрібного різноманіття на матковивідній пасіці були передані замовникам, що віддають перевагу цій комбінації. З цими пасіками є зворотній зв’язок і можливість спостерігати характеристики бджолосімей Бакфасту з метою продовження селекційної роботи з комбінаціями.

На Пасіці Івана Запухляка у 2020 році велася селекційна робота з такою популярною породою як Італійка. Позитивний досвід пасік по цілому світі, в різних мікрокліматичних умовах зацікавив нас і ми взяли в роботу Італійку (коли?). Для осіменіння було добуто кілька неплідних маток і зразу стало питання чим осіменити даних маток. Не маючи багатого практичного досвіду, але керуючись експериментаторським чуттям, ми з замовником вирішили використати трутні окремо Карніки, Кавказянки і Бакфасту. У цій селекційній історії материнська сторона – це Італійка Ассіолі. Було отримано по кілька маток кожної комбінації і результати були відправлені замовнику. Для продовження експерименту ми привили партію маток від Італія_Бакфаст та Італія_Кавказ. Після обльоту по 3 штуки дочок залишили зимувати. Результат нарощування відводків в зиму, хороша зимівля, сильні сімї спонукав нас цікавитися цими італійськими бджолами.

Одночасно була одержана цікава матка італійки 513 лінія Кантоні і Отані. Після підсаджування матки та виходу її перших бджіл побачили цікаву жовтизну. В процесі пошуку в іншомовних джерелах щодо особливої жовтизни італійки, дізналися, що відповідальним за це особливе забарвлення має ген Кордован. Лінія Кордован селекціонується у США і відома як “Золота бджола”. Нащадки 513 лінії були виведені в США і привезені в Італію для створення комбінацій з місцевою Італійкою, але вже під морфометричний стандарт саме Італійки не підпадали через селекційні процеси з нею, тому були названі Італійським Кордованом. Далі потрапили в Україну, бо зацікавили власників пасік, що мали медозбори з соняшнику. Так були виведені українські дочки Кордована для роботи на соняшнику і результатами роботи підтвердили статус італійки як промислової бджоли. Звичайно, Пасіка Івана Запухляка не могла пройти повз таких продуктивних бджіл. Ми шукали пару для отримання саме Кордована, тому що актуальним є пошук продуктивної бджоли для пасік півдня та центру України. В результаті знайшли двох потенційних претендентів. Матки від Кордована Каліфорнія та матки від людини яка говорить що багато років займається Кордованом. Так були отримані 6 тестових комбінацій на основі отриманого матеріалу. Попередні результати можна буде отримати весною після зимівлі. Кілька дочок Кордована від комбінацій 2020 зимують в сім’ях і тест буде одразу по дочках. Це цікавий досвід селекції та ми сподіваємося на те, що чудова пропозиція для пасік, де медозбір відбувається в жарких та посушливих умовах.

Коротко повернемося до наших пошуків з Італійкою. Обмеження по отриманні селекційного матеріалу не дають можливості широко розгорнути роботу, але певні результати все таки є. Матка Італійка, що походить з італійської Тоскани, яка має класичне притаманне Італійці забарвлення (сіра з трьома жовтими тергітами), також тестується на пасіці разом з кількома дочками. Чому Пасіка Івана Запухляка зацікавилася цими бджолами. Звіти кліматологів показують, що клімат України стає влітку все більш посушливим і жарким, тоді коли в окремих регіонах пік медозборів. Це змушує мати в резерві рішення для медових пасік.

Крос Італійка – Бакфаст має теж непогані перспективи для подальшого розведення в контексті потепління та посушливості. Ми використали його в якості батьківського для приливу в тестований цьогорічний матеріал Бакфасту. Дочки від В140(ТR), B69(BZF), В11(КОY), були осіменені в цьому сезоні трутнями від кросу Італія-Бакфаст. Результати цього тестування покажуть, які комбінації добре себе проявлять. Відслідковування батьків дає змогу вивчати механізм передачі корисних чи не зовсім ознак і мати власний практичний досвід. Але це вже буде описано у підсумках наступний матковивідного сезону 2021 року.

На завершення про плани щодо перевірених комбінацій і ліній.

На сезон 2021року плануємо далі працювати та розширювати клієнтську базу. Плануємо на заселення 400-500 маткомісць що дасть змогу вийти на 1000 маток за сезон та вийти на 150 робочих сімей. В якості материнських для інструментального осіменіння та для маток вільного парування будуть наступні лінії.

Карніка

-Сінгер-Пріма-ins- Хіндерхофер

-Сінгер-Пріма-ins- Скленар

-Сінгер-ins-Сінгер

-Хольтцкамп-Пернер.

Батьківською стороною для інструментального осіменіння планується використати Скленар 915, Тройзек-Целле, Хіндерхофер, Хольтцкамп та для насичення цими трутнями матковивідної пасіки.

Для Бакфасту це будуть В134(ZII),В3(ZII), В140TR ins It/B13

Італійка та Кордован будуть в експериментальному статусі і плануються малими партіями для інструментального осіменіння. Матки вільного спарювання за попереднім замовленням. Також Пасіка Івана Запухляка має можливості для виїзду на пасіки за попередньою домовленістю. Консультаційна та дорадча опція на основі отриманого досвіду чи практичних порад щодо підсадки маток також доступна.

Передчуття зимових свят підштовхує до підведення підсумків року, що минув. Також це час для підготовки і планування на наступний сезон. Пасіка Івана Запухляка аналізує здобутий досвід та визначає напрямки роботи на наступний сезон.

Робота на матковивідній пасіці є завжди, не залежно від пори року. Однак місяць лютий, після довгих Новорічний та Різдвяних Свят, є умовним початком сезону, коли формуються більш чіткіші плани щодо матковиробництва на весняно-літній сезон 2021.

За результатами минулих сезонів хочемо зауважити, що планування досить спрощує діяльність на матковивідній пасіці. Але перш ніж запланувати нове, варто підсумувати результати матковивідного сезону 2020 року. А тоді, осмисливши досвід, братися до реалізації нових ідей. В загальному те, чим ми займаємося на матковивідній Пасіці Івана Запухляка можна об’єднати в такі напрямки: основний – це матковивідна справа, інструментальне осіменіння маток та додатковий медове виробництво за допомогою якого ми тестимо виведених маток.

Почнемо з другого, так як мед та продукти бджільництва є основною ціллю пасіки. Бджоли різних порід, яких ми розводимо на нашій пасіці, проходять тестування на точках пасіки. Ми досліджуємо їх можливості щодо медозборів і отримуємо мед для власного споживання.

В місці, де знаходиться наша матковивідна пасіка, всі впевнені, що там де є вулики має бути мед. Тому ми реалізуємо зібраний мед та окремі продукти бджільництва. Маємо невелику мережу постійних покупців, що щороку закуповують улюблені сорти меду для власних потреб та на подарунки. Ці покупці меду добре знайомі із можливими сортами меду з нашої пасіки і є своєрідною фокус групою, завдяки якій ми отримуємо зворотній зв’язок щодо якості продукції. Пасіка в умовах Прикарпаття має досить скромні об’єми щодо медового виробництва відносно пасік півдня чи центральної частини України. Однак наявність хорошого племінного матеріалу дозволяє отримати більше меду з однієї сім’ї в порівнянні з іншими пасіками передгірної місцевості та мати невелику частину меду для реалізації постійно. Медова карта, якщо можна так висловитися, від Пасіки Івана Запухляка має різноманітні сорти меду, так як маємо точки у трьох дещо відмінних мікрокліматичних умовах. Тому маємо широку палітру смаків меду з Прикарпаття, включаючи унікальні та рідкісні сорти лісового та падевого меду. Такий концепт розміщення точків дає можливість отримання кращої картини продуктивності по групах тестованих сімей та розуміння напрямків для подальшої селекційної роботи.

Як досягається такий результат ми досить детально розповімо у другій частині наших підсумків 2020 року, де детально підсумуємо результати інструментального осіменіння та аналізі ліній і кросів, що використовувалися на Пасіці Івана Запухляка.

В цілому продуктивний сезон потрохи завершується. Ми безперечно отримали новий досвід з матками Бакфаст, Італійкою та Карнікою. Погодні умови, видовий склад медодаїв сформував цікаву по своєму унікальну палітру зібраних цього року медів. Гарний взяток був з різнотрав’я, різнотрав’я з ріпаком, дещо принесли бджоли з липи і по своєму добре виступив соняшник.

Декілька зауваг щодо роботи різних сімей на соняшнику тут

Приємні враження від результатів роботи на медодаї соняшник, соняшниковий мед

Також, для тих читачів, коментаторів та глядачів нашого Ютуб каналу, нові серії із спостереженнь за сім’ями Бакфаст. Ми продовжуємо уважно спостерігати за бджолами Бакфаст, бо вважаємо, що ці бджоли мають дуже добрі переваги для пасік центральної та південної України. Ще одне відео із цьогорічних спостережень за бджолами Бакфаст

Попри справи медові ми продовжуємо наші роботи з відбору племінного матеріалу і зробили відео про Бакфаст B134 (ZII), можна переглянути відео і оцінити, що робиться у вулику Бакфаст

Вересень нагадав, що пора братися за годівлю бджіл і Пасіка Івана Запухляка радо ділиться досвідом та практичними порадами щодо годівниць, та міркуваннями щодо годівлі бджіл

Деякі міркування та порівняння щодо того, що давати і як давати. Готуємо бджоли до зимівлі, підбиваємо підсумки цього непростого, але продуктивного матковивідного сезону.

Доцвітають липа, малина і більшість лугових медоносів, мед цього року для більшості регіонів в Україні матиме особливий смак та цінність.

Матковивідна пасіка Івана Запухляка крім традиційного продукту бджільництва продовжує працювати з матками. Ми виконуємо наші замовлення на матки ШО згідно можливостей та послідовностей зголошення. Цього року зросли запит та цікавість, до ще не давно екзотичної Золотої бджоли. Ми працюємо з матеріалом італійки та кордована, щоб зрозуміти можливості використання цієї породи для медозборів в Україні.

• 

Ще недавно екзотичні Бакфаст, Кордован, Італійка демонструють свої переваги для певних типів медозборів. Значна частина запитів пов’язана з пошуком витривалої бджоли для довгих взятків. Для тих, хто цікавиться ми пропонуємо звернути увагу на комбінації Кордован та Італійки, які ми осіміняємо і тестуємо на нашій матковивідній пасіці.

Позитивні відгуки по цих матках, в тому числі штучного осіменіння, дають підстави вважати, що даний тип бджіл добре себе почуває і є найпродуктивнішим в умовах півдня та центральних областей України.

В цьому сезоні є також добрий попит на маток Карніка та Бакфаст.

Дещо екзотично виглядає зовсім жовта бджола від Італійки чи Кордован, однак цей вигляд не заважає оцінити переваги для певних типів медозборів. Пасіка Івана Запухляка використовує штучне осіменіння бджолиних маток, що дає змогу отримати більш прогнозовані результати.

• 

Для виведення маток, так званої золотої бджоли Пасіка Івана Запухляка використовує як наявний в Україні, так і завезений з Італії та США матеріал.

• 

Ще трохи відео огляду що до чого на Пасіці Івана Запухляка https://www.youtube.com/watch?v=xw_rz8Tz2Uo

Також результати Бакфасту при несприятливій погоді на ріпакуhttps://www.youtube.com/watch?v=pDPMH-eoVBo

Як бачите Пасіка Івана Запухляка попри кліматично-попгодні перетрубації продовжує процес виводу маток. Для замовлення маток та уточнення термінів контактуйте будь ласка з Пасіка Івана Запухляка через сторінку у Фейсбуку

А сьогодні поговоримо трохи про породу Бакфаст, переваги якої добре відомі пасічникам південної та східної частин України. Не про саму породу, а про актуальні комбінації та трохи практичних зауваг щодо цієї породи бджіл.

Відео з візуальною розповіддю з одного з точків можна знайти на YouTube каналі Пасіки Івана Запухляка

Це відео відповідає на популярні питання про походження, вигляд та поведінку комбінацій бджіл породи Бакфаст у умовах України. А також декілька слів про можливості Пасіки Івана Запухляка щодо породи Карніка з 10 хвилини відео.

В таких перманентно кризових умовах якісні характеристики матки справді мають важливе значення.