Категорія: Новини з Пасіки

Пасіка Івана Запухляка готує деякі коментарі щодо Породного районування порід бджіл та невеликий підбір фактів щодо тих порід бджіл, що вважаються аборигенними. В процесі стало очевидно, що питання пакетного бджільництва теж вагоме в цій дискусії. Можна сказати, що це окремий, але тісно пов’язаний з маткарством та медом сегмент ринку. Тому ми вирішили спочатку дещо актуалізувати інформацію про пакетне бджільництво.

Передумови виникнення пакетного бджільництва

В різних кліматичних умовах навіть одного типу клімату є різні ризики зимівлі бджолиних сімей. За збігом певних можливостей та обставин це робить вигідним і можливим переміщення бджіл на великі відстані для досягнення певного господарського ефекту в бджільництві. Чим вища континентальність клімату, тим менш ефективна з господарських міркувань зимівля бджолосімей. А медозбори в час короткого, теплого, сухого бездощового літа завдяки великій кількості диких та сільськогосподарських (в окремих регіонах) площ дуже продуктивні. Ситуація, коли сім’ї бджіл з територій з м’якою та менш затратною зимівлею бджіл переїзджали на території з більш екстремальним кліматом і збираюли мед протягом всього літа, для деяких кліматичних зон є цілком прийнятною.

А що восени? А восени чи на початку зими, після викачки меду дуже часто бджоли відправляються на “вільний випас”, тобто пасіки їх позбуваються як від використаного засобу виробництва. І на наступний рік закладають кошторис на покупку нових сімей, які перезимують в умовах більш м’якої та коротшої зими. І частина бджіл з зони помірного клімату буде переїжджати в зону континентального і там збирати мед. А восени знову як пощастить з локацією. Бо крім екстремального варіанту позбутися бджіл є ще можливість використати пакети для розширення пасіки і залишити їх зимувати.

Що таке пакет бджіл?

Основною одиницею такої торгівлі є сотовий пакет бджіл. Це частина бджолиної сім’ї на 3-5 рамках розплоду з бджолою, плідною маткою та запасом корму, що перенесена у спеціальний ящик з вентиляцією. Такий ящик можна перевозити на далекі відстані для створення нових пасік чи розширення та підсилення існуючих. Це свого роду відводок зроблений навесні та перевезений на нове місце. Живий товар пакується згідно з певних стандартів, які передбачають відбір бджоли із здорової сім’ї на чотирьох рамках розплоду, або три рамки розплоду плюс одна з кормом включаючи плідну матку. Сумарно бджіл має бути 1,5 кг, для цього деколи струшують додатково ще одну рамку. Є ще версія безсотових пакетів, де бджіл пакують тільки з кормом, але вона не досить поширена.

Історичні передумови

Відправка пакетів з бджолами набула популярності в часі після Другої світової війни, коли вся сучасна Україна була вписана в єдиний господарський простір з територіями аж до Камчатського півострова. Зруйновану господарську інфраструктуру намагалися відновити швидкими темпами і всіма можливими засобами. Бджолині сім’ї почали активно перевозити по всій території тогочасної держави, щоб відновити галузь і створити промислові пасіки у всіх районах, де були можливості медозборів і потреби у запиленні сільськогосподарських культур.

Потреба у бджолосімях для отримання результатів по меду була високою. Створювалися методики використання медозборів і пошук локацій, де можна продукувати бджолині сім’ї, для пасік з різким, але пізнім стартом. І у поле зору фахівців потрапили території із м’якою зимовою погодою та ранньою весною, до яких в Україні належала територія Закарпаття. Сукупність пасік у цьому регіоні дала можливість створити справжню бджолофабрику з виробництва бджолиних пакетів для подальшої їх відправки по всій території євразійського континенту.

Не останню роль в такому рішенні зіграв той історичний факт, що в час Австро-Угорщини тут вирощували бджолосім’ї для розширення пасік у більш прохолодних ареалах тогочасної імперії. У різних джерелах згадуються рої, або солом’яні сапетки, які із Закарпаття перевозили на територію сучасної Чехії та інші місцевості із пізньою весною.

Тож з 70-их років минулого століття почалася робота із створення виробничих пакетних пасік і відповідно закладено дослідницькі бджолорозплідники та племінні пасіки для селекції бджіл виходячи із тогочасних господарських запитів. Селекційні здобутки цього часу пов’язані із іменем Василя Антоновича Гайдара, який працював над технологіями вирощування та перевезення таких бджіл на дуже великі відстані. Результати селекції бджоли Карпатки цілком задовольняли такий попит. Карпатські бджоли з пакетних пасік їхали тисячі кілометрів аж у Сибір. Місцеві незаселені людьми простори, довгі літні дні дозволяли цим бджолам зібрати 100 і більше кілограм меду з вулика, який відбирався і давав досить високі показники продуктивності у порівнянні з іншими регіонами. А потім так само стрімко, як і весна наступала зима, що тривала 7 місяців.

На наступний рік знову був попит на свіжих бджіл і карпатські бджоли їхали на медозбір. Стабільний попит породив пропозицію і зумовив спеціалізацію пакетного бджільництва. Таким чином Карпатка поширювалася по всіх, не тільки сибірських територіях тогочасної держави. Чи була там місцева бджола? Звичайно була, але з нею не дуже рахувалися. Головною метою такого бджільництва було зібрати більшу кількість меду.

Бджолопакети в незалежній Україні

Відновлення незалежності держав, що сталися тридцять років тому зумовили зміни і в географії пакетного бджільництві. Безмежний попит став обмеженим, з’явилися додаткові витрати пов’язані з митним оформленням і масово возити бджіл на такі довгі відстані ставало все менш рентабельно. Якщо до початку двохтисячних років певний попит ще існував для закарпатських пакетних виробництв, то він вже не був такий як був раніше. Коли в Україні почали відходити від районування вирощування сільськогосподарських культур і зони технічних культур ріпаку та соняшника почали збільшуватися, то виник попит на додаткові пакети і в українських пасік. Особливо для соняшника в напрямку південь та схід. Деякі пасіки стали практикувати систему: купив рій-викачав мед із соняшника- висипав бджоли в посадку. Хоча бджоли в умовах України мають досить високі шанси доброї зимівлі. Це ще протримало деякий час попит на пакети, але звичайно не в тих об’ємах, що були в час інтенсивної експансії Карпатки в умовах планової економіки СРСР.

Основною рисою ринкових відносин була нестабільність всього ціни на цукор, вощину, коливання (а точніше заниження оптової) ціни на мед. Ці “старі добрі часи” часто стають темами для довгих дискусій у бджолярських колах взимку. Зазвичай ці розмови ведуться в площині кількість, а про якісні аспекти якось тривалий час було не принято говорити.

Сучасні особливості

Якщо глибше копнути і ширше подивитися на ситуацію з пакетами, які закуповуються в регіоні пакетних пасік Карпатки, то можна побачити наступне. Наявність медозборів у південних та східних частини України дають можливість отримати по 100-150 кг меду з сім’ї, що була закуплена. Це добре можливість для розвитку сім’ї та гарний результат для медової пасіки.

А як там далі були справи на пасіках звідки бралися пакети? На кінець весни, початок літа у сім’ї залишалось 2-3 рамки бджіл і розплоду і ці сім’ї, після відбору пакету, зазвичай залишали на самоплив. Зазвичай в тих бджолосім’ях звідки були відібрані пакети, закладалися бджолами маточники, матка облітувалася і далі до осені нарощується до 5-7 рамок бджіл, що формувало пропозицію на продаж на наступний рік. Такий спосіб чи культура розведення бджіл пакетних пасік використовувалася десятиліттями і мала на меті продукування бджоли, яка тільки вирощувала розплід. У пасічницькому сленгу таких комах називають “м’ясними бджолами”. Розведення проходило з відбором найсильніших сімей без акценту на те як ці бджоли носять мед. Бо головне для пакетної пасіки навесні продати пакет.

Бурхливий розвиток весною без медової бази завжди провокує роїння. Якщо логістична ситуація складається таким чином, що затримується відвантаження бджіл чи погода зовсім несприятлива, то в результаті весняного розвитку отримуємо на 8 рамкових сім’ях масове роїння, без варіантів вирішення проблеми. Рішення для такої сім’ї – тільки продати, бо полетять. Це часто продукує різні ситуації щодо ціни, чорного піару і решти моментів, які у підсумку нікому ще репутацію не покращили.

Коли пакети відправлені, гроші пораховані в сім’ях дозрівають свищеві маточники, в околиці пасіки літають трутні з тими же характеристиками бджіл, що поїхали. Осіменивши виведених маток тільки підсилюємо рійливість і розвиток на м’ясо. Тут ще важливо уточнити, що з свищової матки виведеної у хвості на трьох рамках, великого толку не буде, бо якість бджіл від такої матки під великим питанням. При такому способі виведення маток підсилюється ефект який вважається корисним з точки зору виживання бджіл, а саме різноманітність. З кожної сім’ї виведеться своєрідна, особлива матка, що осімениться з десятьма різними трутнями, а на сотні сімей це тисяча різноманітних комбінації з видимими і не дуже особливостями. Наступний десяток поколінь таких бджіл – це безкінечна втрата корисних господарських ознак.

Для виживання бджолиної сім’ї у природі потрібно всього 15 кг корму на зиму, які бджоли приносять з природи влітку, розмноження тобто відроїтись. Вони з цим справляються самі, а про пасічника там не згадується. Тобто якщо пускати все на самоплив, спостерігаючи тільки за розвитком і відбираючи рамки для пакетів, то всі корисні ознаки губляться і виділити щось особливе дуже важко. Проблемою в цій історії є те, що саме таких бджіл облітаних на незрозумілому трутневому фоні деякі часто називають місцевими, або аборигенними. Хоча ніяка селекційна робота з ними не проводилася і з позицій селекції вони є помісями. І проблемою тут є , що не залежно від того велася селекційна робота чи ні, всі бджоли автоматично вважаються породою Карпатка. Пакети цієї бджоли навесні ширяться через мережу збуту по старій звичці, пасіки дикої селекції рахують гроші, пасіки, що придбали бджолу в мішку сподіваються на те, що їм пощастило і бджола дасть добрий результат по меду.

В цій ситуації з пакетним бджільництвом, де ємність ринку зменшилася в рази в останні двадцять років, дедалі актуальнішим постає питання, що за матка є в цьому пакеті. Бо на пасіках, де ведеться селекційна робота і матки виведені від відомих материнок можна спокійно купувати пакети і мати показники потрібні медовій пасіці, а саме відсутність роїння, незлобливість та медопродуктивність. А також здатність використовувати довгі сильні взятки та нарощувати бджіл на наступну зимівлю. Щоб навесні потреба в нових пакетах не виникала. І тут ми стикаємося з важливим питанням ціни на такий пакет. Пакети з матками відомої селекції будуть звичайно дорожчими, ніж з пакети з помісями.

І тут замість того, щоб переорієнтуватися на розведення більш продуктивних бджіл в рух ідуть демпінг, недобросовісна конкуренція і багато інших засобів утримання позиції на ринку. Насправді можливості комунікації та навчання в останні десять років досить розширилися і не є проблемою отримати інформацію щодо того як ведеться пасічництво в інших країнах. І тенденція така, що якщо ми хочемо утримувати лідерські позиції по меду та продуктах бджільництва, то треба переорієнтовуватися на розведення продуктивних бджіл. Пакетні пасіки мають тестувати своїх бджіл на медопродуктивність. Також тут уже дикими спарюваннями не відбудешся, треба націлюватися на співпрацю з матководом-репродуктором і трохи вникати в те, як працює селекція.

Досвід Пасіки Івана Запухляка

Матковивідна пасіка Івана Запухляка має запит на пакети з матками. Наші клієнти, які купляли маток в минулих роках цікавилися про можливість придбання пакетів з нашими матками. Однак ми спеціалізуємося в першу чергу на виведені маток і великих потужностей продажу пакетів поки не маємо. Часто медові пасіки оцінивши переваги відомих їх селекційних маток, використовують такий лайфхак для покращення безпородних пакетів. Вони замінюють маток на соняшнику, що дозволяє отримати іншу бджолу на наступний сезон. Але це означає тільки інвестицію в майбутній сезон, бо мед носитимуть бджоли від безпородної матки і в такій ситуації є просідання по продуктивності в поточний сезон.

Замість висновків

Якість маток — це ключовий аспект у розвитку медової пасіки, треба пробувати і вишукувати ту комбінацію, яка підходить для конкретних мікрокліматичних умов і типу медозбору. Бо те, що працює на півдні степу, може не спрацювати на півночі лісостепової зони. Матки можна купити можна у перевіреного матковода, звичайно попередньо озвучивши свої запити і побажання. Є ще варіант замовити матку інструментального осіменіння і виводити наступні покоління самостійно. Це залежить від розміру та принципів роботи медової пасіки. Покращення роботи з матками та освоєння методів селекції знижує ще більше попит на безпородні пакети, так як бджола зимує. І очевидно робить витрати на медовій пасіці більш раціональними.

Попит на мед та оманливе відчуття легких заробітків часто штовхає недосвідчених пасічників на різні авантюри. Як наприклад, взяти вулики з будівельного полістиролу і вполювати дешеві пакети Карпатки, бо сусід минулого року взяв по 100 кг меду. Але цілком можливо, що той мед до сусіда принесла зовсім інша бджола, яку він підбирав попередній рік-два. Власний досвід та розуміння, які переваги мають присутні на ринку матки — це краще ніж сподіватися на диво.

Підсумовуючи хочемо сказати, що купівля навесні пакетів неселекційної бджоли це не єдиний спосіб розширення медової пасіки. Можна зробити запит на пакети у матковивідних пасіках, чи придбати матку, щоб покращити наявних бджіл чи почати самому виводити маток, придбавши матку штучного осіменніння. Технології та можливості комунікації роблять більш ширшу пропозицію.

Перші весняні роботи на пасіці набирають обороту. Попри те, що прогноз нестабільний і ще можуть бути похолодання, потроху починаємо оглядати результати зимівлі та робити замітки в довготривалих спостереженнях за Кордованом, Бакфастом а також Італійкою та Кордованом.

Один з точків в цілому показав непоганий результат, який Пасіка Івана Запухляка зафіксувала на коротке відео

Докучали миші, а також одна сім’я з іошкою не перезимувала. Беручи до уваги погодні виклики, а саме цей вулик дуже засипало снігом, цей точок перезимував добре. Кормів достатньо, розплід є. Всі сім’ї Бакфасту, Карніки, Італійки та Кордовану , а також серпневі відводки вийшли із зимівлі добре.

Дещо детальніше спостерігаємо на точку Бакфаст, бо ретельно збираємо досвід з цими бджолами.

Два коротенькі відео по Бакфасту можна переглянути тут і з маткою шо з 2018 року тут

Тому формуємо пропозицію маток Карніка, Бакфаст на сезон 2021, а також збираємо попередні замовлення.

Пасіка Івана Запухляка отримала позитивний зворотній зв’язок щодо нашого рейтингу україномовних ютуберів. Ми навіть трохи сконфузилися, бо загубили один канал, але вже все поправили.

Зараз ми вирішили скористатися нагодою тривалого сидіння дома і проаналізувати аккаунти в мережі Інстаграм. Інстабджолоблогери з україномовним контентом до вашої уваги. Тут ми зосередимося на тому, що піднімає і робить пости в цій мережі більш популяними , а саме на видачі (підбору до перегляду матеріалу) по хештегах. Хештег – це слово, або група слів написана без пробілів, який передує символ гратки #. Ці слова допомагають просувати, а саме робити видимими для потенційних читачів фото і тексти, які публікуються в цій мережі Інстаграмі.

Особливість цієї мережі в тому, що вона дає широкі можливості продавати продукцію з пасіки за допомогою вдало підібраних фото та ключових слів. Ну і красивими фото ділитися про роботу на пасіці, формувати впізнаваність серед колег, прихильників та конкурентів.

Ось до прикладу хештег #бджільництво

Наше завдання розібратися як працюють ключові слова хештеги на бджолярську та матковивідну тематику.

Відразу трохи розділимо матки і мед. Матки – це основа доброї продуктивної пасіки, з них починається продуктивна пасіка. Мед і продукти бджільництва — це чудові харчові продукти, часто з лікувальними чи профілактичними властивостями.

Забігаючи наперед хочемо зазначити, що ключові слова з матководства, купівлі маток тонуть в медовому контенті.

Але ми розпочнемо з ключових слів #матки, #маткиіо, #маткишо, #матковивіднапасіка, а також #маткаКарпатка #маткаБакфаст #маткаКарніка #маткаІталійка.

• 

Що цікаво, що хештег #карпатка дає досить пристойну кількість постів. Але більша частина з них стосуються кондитерського виробництва, а саме торта, що має назву Карпатка. Такий собі челендж торти проти маток. Поки кондитерські вироби тримають першість :).

Тут у нас не густо, цей сегмент україномовного інстаграму ще не розвинувся, щоб засипати пропозиціями. Очевидно, що це не той канал збуту, що дозволяє забезпечити продаж маток, чи поширення інформації про них. Просування за допомогою цієї соцмережі є ресурсозатратним. Ще одним моментом може бути той, що ми моніторимо продукцію, яка виробляється влітку, а зараз зима і постів на відповідну тематику небагато. Однак навіть дуже поверхневий аналіз показує, що виробники маток Карніка та Бакфаст бачать певні перспективи у просуванні своєї продукції через канал збуту Інстаграм.

тег #матковивіднапасіка теж рідкісний у цьому світі класних фоток і сторіс, #матковод використовують один, або два аккаунти, що ведуться з українських пасік.

• 

Хештеги #маткар та #маткарство поки екзотичні для мережі Інстаргам.

Перейдемо до більш поширеного явища, як #медовапасіка. З хештегом #медзпасіки трохи веселіше і тут підтягуються бджоли, вулики, банки та дзбанки з різними сортами меду, а також свічки, фоточки куті і т.д.

Принагідно буде зазначити, що є багато акаунтів з українських пасік, що тільки недавно зареєструвалися в цій мережі і мають ще невелику кількість дописів. До кількісних показників ми ще повернемося в інших публікаціях, а поки продовжимо аналізувати ключові слова, за якими в Інстаграм можна знайти потрібну інформацію про українське бджолярство.

Досить цікавою є певні пошукові звички продавців та покупців. Наприклад, #натуральниймед має досить велику кількість актуальних постів. А от з #домашніймед вже не так активно.

Якщо підійти до справи прагматично, то тег #купитимед підтягує вже значно більше постів, ніж вищезгадані ключові слова на матковивідну тематику.

Ще динамічніше з тегом #продаммед

Звичайно аккаунти, які продають мед для певних регіонів додають ще до хештегу локацію.

Наступним цікавим моментом є хештеги з різноманітністю сортів меду.

Щодо продуктів бджільництва та акаунтів пасік (але деколи це можуть бути і просто продавці, що спеціалізуються на медовій продукції), що мають найбільше послідовників (фотоловерів), а також про крем мед, медові горішки чи горішки в меду і багато інших цікавих речей пов’язаних з бджільництвом в Інстаграм ми будемо висвітлювати в наших наступних публікаціях.

Цікавість Пасіки Івана Запухляка до цієї дещо глянцевої мережі пов’язана з тим, що наша матковивідна пасіка теж шукає фоловерів для актуальної інформації з матковивідної тематики та маткарства.

Хто про що, а Пасіка Івана Запухляка про бджоли. Ми маємо свій ютуб канал, де постимо час від часу відео з актуальних, а часом і не дуже актуальних питань. Через брак часу розглядємо цей канал радше як відео архів, що в нас було на пасіці. Канал свіжак, контент дуже на любителя, тому кількість переглядів могла б бути кращою. Але те, що ми без особливих зусиль отримали понад 150 підписників нас радує. Матковивідна справа це така річ, де знайти однодумців в непростих українських реаліях складнувато. Але ми не втрачаємо оптимізму і сьогодні вирішили поділитися з читачами блогу Пасіки Івана Запухляка своїм суб’єктивним рейтингом ютуб каналів про бджільництво в українському сегменті інтернету. Така собі Бджола евордс 2020.

Одночасно радує тенденція, що активно розвивається україномовний сегмент бджолярського відео контенту, де бджоляр це не тільки дідусь у брилику на фоні сільської хатинки, а і досить сучасна професія. Якщо придивитися більш детально, то у битві за прихильність аудиторії пасічники не гребують сучасними медійними застосунками і є досить просунутою в цифровому контексті професійної групою. Якщо фото твого вулика нема у Фейсбучику чи на ютутбі, то твоє пасіки не існує. Чи треба бджолам напувалки, як витопити віск, якого кольору правильні карпатські бджоли і чи є жовті бджоли справжніми чи заморськими приблудами диверсантами. Пошук відповіді на ці та сотні інших запитань спонукає десятки людей ставити у зручне (чи часом не дуже) положення телефон чи камеру і виразом маститого журналіста звертатися до своєї аудиторії.

У своємо огляді ми охопили частину професійної та любительської бджолярської спільноти, що записує відео українською мовою. З одного боку коли хочеш захопити своїм контентом весь світ (закреслено), більш численну аудиторію, то канал слід озвучувати англійською, іспанською чи бодай німецькою. Але враховуючи нашу постколоніальну минувшину ми це чомусь робимо на общепрінятом.

Більше не значить краще, тому раді вас інформувати, що україномовного бджолярського контенту, що охоплює актуальні питання бджільництва є цілком достаньо, щоб отримати практичні поради чи просто дізнатися як там справи на пасіці сусіда. Навіть якщо сусід за тисячу і більше кілометрів, чи взагалі по той бік океану.

Хто є цими чудовими людьми, які діляться своїм досвідом, успіхами та практичними напрацюваннями? Та тут є всі: і дідусі, і поважні пани, які розводять на пасіці тільки певну породу бджіл і підприємливі хлопці та дівчата, які переконані в тому, що бджола це супер комаха, яка при правильному догляді є запорукою добробуту цілих родин. Є супер люди, які встигають всюди і на всі бджолярські події, і в ізольовані облітники доплисти чи видертися в гори, і на зустрічі з представниками влади, а найголовніше на пасіці все в них згідно сучасних уявлень і високих стандартів спільноти. Заслуговує уваги той факт, що багато пасічників блогерів роблять багато речей для облаштування пасіки власноруч.

Який контент виробляють україномовні ютутбери пасічники професіонали та любителі? Насамперед, це обмін досвідом, далі практичні поради, спостереження на пасіці. Є інформація щодо матковивідної справи та штучного осіменіння бджолиних маток. Кожен бджоляр ютубер має певні міркування щодо порід бджіл. Все це разом робить контент корисним і різноманітним. Середня тривалість відео 15-18 хвилин, якщо відеоконтент з події чи лекції, то трапляються і півтора годинні.

Тому до нашого рейтингу україномовних ютуберів пасічників та бджолярів за результатами 2020 року.

Місце номер 10

Посідає новий, але досить динамічний канал від Nazariy Dyakiv . Тут кількість підписників тільки перейшла межу півтори тисячі (якщо бути більш точним 1,620 ) і сумарна кількість переглядів 146 251. Канал створений у 2012 році і почав активно наповнюватися контентом з 2018 року. Унікальність цього каналу у тому, що він розповідає про особливості промислового виробництва меду у Канаді, в провінції Саскачевань. Чудовою українською Назарій Дяків, власник вуликів хмарочосів, розповідає про життя бджіл на своїй пасіці. Щира подяка за змістовний контент.

Місця дев’яте. Далі переносимося до українських Карпат, звідки про життя бджіл в горах інформує нас канал Бджілка Карпатська Канал має 3,08 тис. підписників, ведеться з 2017 року. Станом на грудень 2020 на каналі 335734 переглядів.

Місце номер 8 розділяють зі схожими показниками два канали. Пасіка Олександра з 3,4 тис. підписників. Канал ведеться з 2017 року і станом на грудень 2020 має 313046 переглядів. Тут зібрані практичні поради та зафільмовані події на пасіці півдня України.

Та канал Пасіка Діда Євгена це трохи бджолярського гумору. Канал ведеться з 2018 року, має 3,74 тис. підписників і 441010 переглядів. Без доброго насторою до бджіл краще не підходити переконаний пан Євген з Жашківщини.

Місце номер 7 посідають теж два канали

Канал Хуторного Володимира 4,23 тис. підписників та дуже багато контенту з практичними порадами. Сумарна кількість переглядів сягає 716643. Пан Володимир займається матководством і має пасіку в центральній Україні. Дуже позитивний контент, любов до бджіл та бджолярства роблять його відео приємними до перегляду. Актуальний контент та компактний виклад роблять ці відео дуже корисними. Приємне відчуття, що ти завітав у гості на пасіку до доброго товариша. Пан Володимир один з першопроходців Ютутбу, викладає свої відео з січня 2012 року.

Багато критичного осмислення інформації має канал Артема Майстерчука з актуальним досвідом виведення маток української степової і дуже широким колом практичних порад та понад 4,25 тис. підписників. Канал наповнюється контентом з 2015 року, має 512744 перегляди. Окремої уваги заслуговують відео про селекцію українських степових бджіл за допомогою інструментального осіменіння. Людина досить відома в пасічних кругах як матковод і селекціонер. Більшість контенту знімається в процесі роботи.

Місце номер 6. Теж два канали.

Тут затесався канал Розумний Пасічник з безкраїх просторів Дніпра з 7, 64 тис. підписників. Контент каналу наповнююється з 2017 року і має 845 791 переглядів. Основна тема це відео з подій, лекції та практичні поради.

Важко посперечатися з тим, що Закарпаття унікальний в культурному контексті регіон. Про те, що Карпатка є панацеєю для всіх українських пасік можна і треба дискутувати. Канал Мед Карпат від Віктора Паппа це суміш наукових доповідей про Карпатку, досвіду утримання промислових пасік в умовах небагатих карпатських медозборів, рекламно-просвітницьких роликів. Цікаво, грунтовно, часом несподівано. Канал веде свою історію з 2016 року. Має 594153 сумарних переглядів та 6, 67 тис. підписників.

5 позиція.

Колоритний канал від Івана Филипчука. Він регулярно постить відео з 2013 року. Має 8,6 тис. підписників та 218184025 оригінальних переглядів контенту. Іван Филипчук один з активних учасників спілки Буковинський бджоляр, активний учасник подій для пасічників, який пропагує здоровий спосіб життя, спорт та розвиває бджільництво Чернівецької області. Цей ютуб блогер відомий бджолярам, що відвідують тематичні виставки та зустрічі. Він часто презентує Чернівецьку область та рекламує буковинські бджолопакети та матки. На каналі також перезетнована інформація щодо інструментального осіменіння бджолиних маток.

Позиція номер 4.

Канал Бджолярський вісник від популяризатора бджільництва Сергія Терентьєва з Київщини. Контент формується з 2017 року, канал має 12,0 тис. підписників 1512329 оригінальних переглядів. Манера розлого висловлювати свої думки, громадянська позиція, а також відео з практичною інформацією можуть бути корисними як початківцям так і досвіченим пасічникам.

Третя позиція.

Канал Юрія Овдієнка . Пан Юрій досвічений ютуб блогер, веде канал з 2013 року з містечка на півдні Київщини, має багатий життєвий досвід і широке коло бджолярських контактів. Канал має 18,4 тис. підписників та 4982014 оригінальних переглядів, що свідчить про своєрідність та унікальність контенту. Що, де, коли у середовищі пасічників старшої генерації. Ну і звичайно досвід з особистої пасіки. Цифрова пасічна газета для українських пасічників з новинами, трафунками та розслідуваннями.

Друге місце.

Посідає канал Олексія Медяника з Харківщини. У пана Олексія 19, 2 тис. підписників. Канал ведеться з 2014 року і набрав 4019053 переглядів. Тут можна знайти безліч порад щодо облаштування пасіки, виробництва вуликів та інших важливих деталей пасіки. Цікаві відео спостереження та відвідання подій.

Перше місце.

Канал Ярослава Мухи, який встигає багато: і на пасіці, і в комунікації з бджолярською спільнотою. Канал має 39,4тис. підписників. Хто перший встав, того і приз. Канал ведеться з 2011 року, активно почав наповнюватися відео на бджолярську тематику 6 років тому. Станом на кінець грудня має 8083406 переглядів. На каналі висвітлено широке коло питаннь по роботі з бджолами, особлива увага закцентована на роботу зі столярними верстатами та виготовлення різних елементів вуликів. Деякі положення автора каналу є дещо дискусійними, що добре віддзеркалює сучасний стан українського бджолярства і спонукає до зниження градусу знецінення успіхів один одного, а пошуку нових варіантів співпраці та результативної дискусії.

А це ще не все…

Бо є ще два канали, що мають досить велику кількість переглядів дуже активну наповнюваність свіжим контентом у 2020 році, однак вони не ввійшли до нашого топчику, бо більшість відео на цих каналах промарковані не українською. Це є активні учасники бджолярської спільноти у напрямку маркетинг, корисні поради, що по чому і ще багато корисного і практичного.

Канал Андрія Баскевича має 36, 4 тис. переглядів дуже багато оглядів щодо відгуків та характеристик різноманітних товарів для пасіки та бджільництва. Всі комерційні пропозиції, де і що, і з якою знижкою чи спецпропозицією можна придбати знайдуть бджолярі на цьому каналі. Сам пан Андрій має великий і грунтовний практичний досвід в бджільництві.

Також він час від часу відвідує пасіки свої вчителів та приятелів, що може вважатися як прикладом розбудови бджолярської спільноти. Часто молодій та ініціативній частині бджолярської спільноти бракує практичних порад і підказок генерації досвічених бджолярів. На каналі Андрія Баскевича можна знайти такі відео, де чудовою милозвучною полтавською говіркою поважні пасічники діляться своїм досвідом, чк наприклад тут.

Цікавим є досвід від Івана Фабро, що заснував і розкручує свій персональний бренд, завданням якого є блогерство тісно пов’язане з бджільництвом. Канал має ведеться з 2011 року, періодично наповнюються 8 років, має 6 768 261 переглядів. Робить це досить успішно, але навігатор заміру аудиторії ще досить слабо виставлений на україномовну спільноту, то ми оглянемо цей канал поза рейтингом. Всі новини бджолярської спільноти, присутність на знакових бджолярських подіях, відвідини пасік в різних частинах України роблять контент каналу Івана Фабро унікальним і оригінальним.

Тут, хоч так і не прийнято, ми внесемо всередину тексту невеликий постскриптум для того, щоб виправити ситуацію з одним досить популярним каналом на матковивідну тематику.

Канал Пасіка АМГ створений Андрієм Григоренко має дуже багато пізнавальних, а найголовніше дуже практичних відео на матковивідну тематику. Канал має 1,424,577 оригінальних переглядів, створений з 2009 року, активно наповнюється з 2016.Є відео про Карпатку, Карніку, Бакфаст, Кавказянку. І це все практичний досвід. Також багато цікавих практичних порад щодо медодаїв та оригінальні відео про острівний облітник на Дніпрі. Пасіка розташована в досить багатому на медові пасіки півдні Київщини, поблизу Кагарлика. При пошуку популярних україномовних ютубканалів на бджолярську та маткарську тематику за ключовими словами перші дві сторінки видавало виключно не українською. І ми вирішили, що канал орієнтований не на україномовну аудиторію. Насправді більшість відео попри російськомовне титрування записані доброю українською.

І на завершення хочемо оглянути декілька каналів, що поки мають невелику кількість послідовників, але час від часу постять досить оригінальний контент.

Пасіка Солодка Спокуса має 1,65 тис. підписників, почала активно наповнювати створений у 2018 канал, однак у другій половині 2020 року трохи знизила темп, тому не була включена в рейтинг від Пасіки Івана Запухляка. Є відео з подій, однак особливо цікавими є відео з пасіки.

Цікавим для нас є окремі відео з пасіки на берегах річки Горінь МОя Пасіка Цей ютуб канал має 1,46 підписників, створений у 2015 році, однак наповнювався саме у 2020 році, за що отримав 107,090 переглядів.

Наступний канал можна описати як пан дає жару з Карпаткою. Це Матковивідна пасіка Василь Ткач Канал має 884 підписники, ведеться з 2017 року і має 121 137 переглядів.

Пасіка Плай про особливості розведення бджіл в Карпатах. У цього каналу 844 підписника, він ведеться з 2017 року та має 61 978 перегляди.

Канал Володимир Гніденко ділиться своїм досвідом маткарства з пасіки в місті Кагарлик на відні Київщини, має 819 підписників, ютубить з 2015, але канал наповнює періодично останні три роки. За що має 131491 перегляд.

Ще з потенційно цікавого Пасіка21, що має 498 підписників, наповнює канал з 2019 року та 14485 переглядів.

Ну і на завершеня про Пасіку Івана Запухляка, перспективи розвитку ютуб каналу якої спонукали зробити весь цей огляд.

Ми вдячні всім творцям контенту за те, що долучаєтеся до створення професійної спільноти і бажаємо в прийдешному Новому Році не втрачати наснаги від бджолярства. Продуктивних медозборів, успіхів у селекції та результативної комунікації!