В цілому продуктивний сезон потрохи завершується. Ми безперечно отримали новий досвід з матками Бакфаст, Італійкою та Карнікою. Погодні умови, видовий склад медодаїв сформував цікаву по своєму унікальну палітру зібраних цього року медів. Гарний взяток був з різнотрав’я, різнотрав’я з ріпаком, дещо принесли бджоли з липи і по своєму добре виступив соняшник.
Приємні враження від результатів роботи на медодаї соняшник, соняшниковий мед
Також, для тих читачів, коментаторів та глядачів нашого Ютуб каналу, нові серії із спостереженнь за сім’ями Бакфаст. Ми продовжуємо уважно спостерігати за бджолами Бакфаст, бо вважаємо, що ці бджоли мають дуже добрі переваги для пасік центральної та південної України. Ще одне відео із цьогорічних спостережень за бджолами Бакфаст
Попри справи медові ми продовжуємо наші роботи з відбору племінного матеріалу і зробили відео про Бакфаст B134 (ZII), можна переглянути відео і оцінити, що робиться у вулику Бакфаст
Вересень нагадав, що пора братися за годівлю бджіл і Пасіка Івана Запухляка радо ділиться досвідом та практичними порадами щодо годівниць, та міркуваннями щодо годівлі бджіл
Деякі міркування та порівняння щодо того, що давати і як давати. Готуємо бджоли до зимівлі, підбиваємо підсумки цього непростого, але продуктивного матковивідного сезону.
Доцвітають липа, малина і більшість лугових медоносів, мед цього року для більшості регіонів в Україні матиме особливий смак та цінність.
Матковивідна пасіка Івана Запухляка крім традиційного продукту бджільництва продовжує працювати з матками. Ми виконуємо наші замовлення на матки ШО згідно можливостей та послідовностей зголошення. Цього року зросли запит та цікавість, до ще не давно екзотичної Золотої бджоли. Ми працюємо з матеріалом італійки та кордована, щоб зрозуміти можливості використання цієї породи для медозборів в Україні.
Пасіка Івана Запухляка, червень-липень 2020
Ще недавно екзотичні Бакфаст, Кордован, Італійка демонструють свої переваги для певних типів медозборів. Значна частина запитів пов’язана з пошуком витривалої бджоли для довгих взятків. Для тих, хто цікавиться ми пропонуємо звернути увагу на комбінації Кордован та Італійки, які ми осіміняємо і тестуємо на нашій матковивідній пасіці.
Жовта бджола на Пасіці Івана Запухляка, червень-липень 2020
Позитивні відгуки по цих матках, в тому числі штучного осіменіння, дають підстави вважати, що даний тип бджіл добре себе почуває і є найпродуктивнішим в умовах півдня та центральних областей України.
В цьому сезоні є також добрий попит на маток Карніка та Бакфаст.
Дещо екзотично виглядає зовсім жовта бджола від Італійки чи Кордован, однак цей вигляд не заважає оцінити переваги для певних типів медозборів. Пасіка Івана Запухляка використовує штучне осіменіння бджолиних маток, що дає змогу отримати більш прогнозовані результати.
Штучне осіменінння бджолиних маток на Пасіці Івана Запухляка, червень-липень 2020
Для виведення маток, так званої золотої бджоли Пасіка Івана Запухляка використовує як наявний в Україні, так і завезений з Італії та США матеріал.
Кордован на Пасіці Івана Запухляка, червень-липень 2020
Як бачите Пасіка Івана Запухляка попри кліматично-попгодні перетрубації продовжує процес виводу маток. Для замовлення маток та уточнення термінів контактуйте будь ласка з Пасіка Івана Запухляка через сторінку у Фейсбуку
А сьогодні поговоримо трохи про породу Бакфаст, переваги якої добре відомі пасічникам південної та східної частин України. Не про саму породу, а про актуальні комбінації та трохи практичних зауваг щодо цієї породи бджіл.
Це відео відповідає на популярні питання про походження, вигляд та поведінку комбінацій бджіл породи Бакфаст у умовах України. А також декілька слів про можливості Пасіки Івана Запухляка щодо породи Карніка з 10 хвилини відео.
В таких перманентно кризових умовах якісні характеристики матки справді мають важливе значення.
Весна вступає у свої права і попри екстримальність життя в середовищі людей на пасіці справи ідуть більш спокійно. Багато важливих речей ми дізнаємося завдяки спостереженню і порівнянню.
Наш ютуб канал Пасіка Івана Запухляка в цьому місяці перетнув позначку у 100 підписників. Ми надихаємося цим і створюємо цікавий контент з практичними порадами та актуальною інформацією далі.
Перші квітучі рослини самі по собі – це чудово. Серед більш, ніж 100 відомих та описаних в Україні медоносних рослин чи медодаїв однією з перших одразу після первоцвітів з’являється Глуха кропива пурпурова, відома також як яснотка пурпурова (Lamium purpurum). Це один з найбільш продуктивних протягом всього весняно-літнього сезону медоносів. Особливо приємно серцю пасічника бачити зарості таких медоносів біля його пасіки.
Рослина квітне з квітня по серпень і є чудовим медоносом. Не випадково більшість народних назв цієї рослини асоціюються з медом. У довідниках рослин наводяться такі синонімічні народні назви як медулька, медуниця, медунка, медунка багряна, медунка багрова, медунка дувка, медушка.
В ранньовесняний період, коли можливо скорочення вологості повітря через раптові різкі потепління, бджоли особливо потребують додатково води. В цей час бджоли активно вирощують розплід і потребують пилку і води. Через те, що для бджіл не завжди видається можливість літати у пошуках води (віддаленість водойм, різкі зміни погоди) варто облаштувати напувалку (яку ще називають поїлка) на пасіці.
Подбати про воду на пасіці просто. Для цього слід облаштувати в захищених від вітру та добре прогрітих місцях лотки з водою. Пасіка Івана Запухляка використовує у якості ємностей лотки склеєні з екструдованого полістиролу, що використовуються у якості дашків для нуклеусів. В якості наповнювача є два варіанти: перший з хвойної стружки, другий з лісового моху. Використання цих матеріалів робить доступною велику зволожену поверхню та допомагає бджолам утримуватися на поверхні та не тонути в імпровізованій водоймі. Щоб ємності не переверталися під час поривів вітру використовуємо звичайні дрова у якості утяжувача.
Якість води є важливою причиною облаштування наких напувальних станцій. Можна використовувати сіль у кількості 2-3 столові ложки на відро води. Поєднання солі та моху дає можливість покращити мінеральний склад води та покращити антисептичні характеристики такого пристрою. Це треба робити і ще тому, щоб не виснажувати бджіл пошуками води у калюжах, ставках по берегах рік.
Такі напувалки можна використовувати весь ранновесняний період. З настанням стабільної теплої температури та можливостями приносити нектар потреба в таких системах відпаде. Пасіка Івана Запухляка має точок, що розташований на відстані близько 100 метрів від природної водойми, тому використовує ці пристрої тільки до настання стабільного потепління.
Судячи з прогнозів та реальної погоди на цей вікенд на пасіці Івана Запухляка весна іде, але трохи шпортається. Пятничний день був теплий і приємний. В суботу вже сніжить. Кажуть, що бузьки (лелеки), що прилетіли 19 березня ще трохи снігу по дорозі прихопили. Тому актуальним є досвід підігріву вуликів, минулорічне відео
Декілька цьогорічних відео з Пасіки Івана Запухляка. Про зимівлю в січні 2020
Коли хочеш мати добрі взятки меду, мусиш потурбуватися про працьовиту бджолу. Принципи «на око», «та якось буде» чи «ми завжди так робили і нічого» тут, на жаль, не спрацьовують. Треба трохи заглибитися у родовід бджіл, за якими доглядаєш, зрозуміти, які сильні й слабкі сторони мають породи бджіл, що формують пасіку, а також дбати про те, щоб біографія матки була відома. Перевірені й відпрацьовані європейські методи селекції у бджільництві, хоча і з запізненням, але все-таки сприймаються українською бджолярською спільнотою. Інформація про маток контрольованого спарювання зі сторінок теоретичних підручників та практичних статей поволі переходить у практику на різних за розміром українських точках.
Поки в любительській бджолярській спільноті точаться дискусії про справжність маток штучного осіменіння та доцільність виведення маток контрольованого спарювання, ця реальність дуже добре працює на пасіках по всьому світу. З одною єдиною ціллю ‒ отримання бажаної кількості меду чи продуктів бджільництва у конкретних погодних умовах. Матки контрольованого спарювання ‒ це матки чистопородні чи гібридні з відомою не тільки материнською стороною, але й батьківською. Їх можливо отримати в ізольованих облітниках (де ви знайомі з родоводом трутнів), або за рахунок штучного осіменіння, де весь процес під контролем. Існує стійке переконання, що це все дуже важко організувати і краще покластися на матінку природу. Якщо розвивати цю тезу далі, то, можливо, варто віднести наші вулики в ліс і зайнятися бортництвом (яке, до речі, збереглося в деяких локаціях на Поліссі).
Повернімося до виведення маток. Зараз за можливості багато хто організовує чистопородні ізольовані облітники, де отримує маток контрольованого спарювання. Зазвичай це ізольовані (в радіусі 7 км) місцевості, де можна уникнути зальоту трутнів з навколишніх пасік. В Україні це локації, добре ізольовані водною поверхнею (наприклад, острови на водосховищах Дніпра чи в акваторії Чорного моря). Гірські локації можна назвати умовно ізольованими, так як існує висока ймовірність зальоту трутня чи рою, незалежно від висоти чи залісненості місцевості. Як відомо, острівних територій не так багато, щоб вони були доступними. Тому інформаційна перевага власників і організаторів таких облітників використовується більше для спотворення значення іншого методу контрольованого спарювання.
Пасіка Івана Запухляка. Літо 2019
Інший метод контрольованого спарювання потребує певних знань, твердої руки та обладнання (про яке ми писали тут). Це інструментальне осіменіння бджолиних маток, яке проводиться в лабораторії під мікроскопом. Звичайно, справа на перший погляд непроста, але має свої переваги в умовах, де щільно розміщені пасіки різної величини. Основна перевага методу ‒ за умови вмілого використання дає змогу отримати 100%-ну чистоту спарювання, чого не дає жоден з інших методів. Вкиди (даруйте, але інакше це назвати важко) про те, що матки штучного осіменіння є неповноцінними, швидко підхоплюються фейсбучною спільнотою, блогерами-ютуберами і окремими представниками пасічницьких організацій передовсім задля хайпу (бажання отримати вигоду на події, до якої не маєш жодного стосунку). І тут ми з лабораторії виходимо на поле конкурентної битви вуликів, де відсутність у споживачів достовірної інформації використовується як зброя. Не знаєш, не чув — то слухай мене, я тобі розповім, а ти мені за це постав лайк, та й далі житимеш, не знаючи. Річ у тім, що в сучасних українських реаліях розмістити бджіл, знайти місце для ідеального облітника та ще й зробити його економічно ефективним ‒ справа не з легких. Тому найефективнішим методом розширення власного збуту залишається знецінення альтернативних пропозицій. Так як в ізольованому облітнику матки осіменяються під час вільного обльоту, а при штучному осіменінні ‒ у спеціально обладнаному приміщенні, а саме штучне осіменіння потребує більших часових затрат, то в інформаційних війнах «облітники проти станків штучного осіменіння» наразі перевагу отримують прихильники перших, позаяк мають більше вільного часу. Прихильники ізольованих облітників апелюють до деяких задокументованих (виключно на просторах форумів і груп у месенджерах) фактів негативних відгуків про маток штучного осіменіння. Звичайно, що перші спроби інструментального осіменіння в Україні не завжди виходили якісними (так як наукова ланка у бджолярстві час від часу пробуксовує й досі, особливо в царині нових технологій), тому перше негативне враження закріпилося надійно. Але аграрний ринок розвивається, а бджола ‒ не корова, не коза і навіть не кінь, тому можливості отримати якісний матеріал від сусідів, просочуючись через бюрократичну машину дозвільної документації, трохи простіші. Мовний бар’єр для багатьох не є перешкодою, досвід інструментального осіменіння можна отримати на семінарах або під час особистих візитів на пасіку. Зарубіжні матководи переважно з ентузіазмом діляться своїм практичним досвідом. Технологія штучного інструментального осіменіння сама по собі цікава та економічно ефективна (маєш станок, навики, матеріал ‒ можеш отримати прибуток). Тому багато пасічників цікавляться цим методом виведення маток і останні кілька років частка якісних маток ШО (штучного осіменіння) зростає.
Безперечно, отримання добрих результатів з виведення маток ШО потребує дотримання певних правил та врахування поправки на мікрокліматичні умови й пасіку. Як пройти процес виведення матки з потрібними характеристиками без зайвих втрат? До яких моментів треба бути готовим і на що звернути увагу? Далі про ці моменти.
Основні принципи одержання якісних маток ‒ це, передовсім, підбір хорошого матеріалу і спосіб виведення самих маток.
Візьмімо за початок неплідну матку, яка виведена з дотриманням технології. Існує кілька способів утримання маток до осіменіння: безпосередньо підсадка матки в нуклеус чи відводок і за допомогою інкубатора. Кількість бджіл у нуклеусі має бути оптимальною для догляду за маткою. За розміром нуклеус має бути не менш ніж 120 г бджіл і обсідати по площі не менш як дві рамки ¼ Дадант. Має бути забезпечений кормом, і має бути загороджений льоток для виходу матки на обліт.
Важливими при осіменінні є: вік матки на момент осіменіння, доза сперми і спосіб введення. Осіменіння проводять у віці не менше 7 діб від народження, а краще 8‒10 днів, доза залежить від технології. Загалом уведення 8 мкл (мм3) сперми одноразово достатньо для трьох років життя матки. Існує також кількаразове введення ‒ двічі по 4 мкл, або навіть двічі по 2 мкл, але кожне наступне введення сперми може бути травматичним, а також потребує додаткового наркозу газом СО2. Цей газ сприяє виділенню в організмі матки речовин, які призводять до її передчасного старіння, і надмірна кількість газу може призвести до того, що матка стає трутівкою. Але, в свою чергу, розумна кількість (до 5 хв. за весь час) спонукає матку до швидшого відкладання яєць. Значною мірою догляд залежить і від самих бджіл у нуклеусі.
Пасіка Івана Запухляка. Літо 2019
Молоді бджоли, які добре годують маток, приносячи їм пилок і нектар, сприяють швидкому початку відкладання маткою яєць. Є породи бджіл, особливо місцеві помісі, які погано доглядають за матками. З ними важче отримати позитивний результат. Тому для заселення нуклеусів краще використовувати бджолу більш-менш чистопородну, яка відповідатиме породі маток, які будуть вирощуватися.
Один важливий момент. В інкубаторі догляд за матками відрізняється від нуклеусів. Існують спеціальні кліточки для утримання бджіл з маткою. Стабільність температури, кількість бджіл і наявність корму ‒ це основні фактори отримання якісних маток. В інкубаторах кількість бджіл у кліточці становить від 25 до 100 особин залежно від конструкції. Цим способом отримують маток, не перевірених на яйцекладку, і підсаджують їх у відводок для початку яйцекладки і її утримання.
Сам процес осіменіння триває від 2 до 5 хвилин. Залежить від обладнання і вправності осіменатора. Важливими є стерильність, якість трутня і сперми. Інструмент має бути стерильним, щоби зменшити ймовірність зараження маток. Якість трутня – це окрема тема, але сперма повинна відбиратися зрілою і не містити мукусу. Наявність мукусу може спричинити закупорку яйцеводів матки та її загибель. Після осіменіння матку мітять і повертають до бджіл, звідки була забрана. Протягом 48 годин матка засвоює введену сперму, тому не варто проводити жодних маніпуляцій з нуклеусами чи кліточками. Якщо матка була травмована чи інфікована, то за цей час вона зазвичай помирає. Якщо все пройшло вдало, то початок яйцекладки стартує на 6‒10 день після осіменіння. Досвід європейських осіменаторів показує, що відсоток виходу маток становить 85‒90% від загальної кількості. Це дещо вищий, а часом і значно вищий показник виходу маток, аніж буває на облітниках. Задокументований кількарічний досвід на Пасіці Івана Запухляка підтверджує цю тенденцію високого виходу маток порівняно з матками природного обльоту. Ми практикуємо обидва методи та документуємо їх результати.
Отримання штучним осіменінням матки, яка сіє чи вже на печатному розплоді ‒ це лише половина справи. Бо є ще один недостатньо описаний момент, який настає після того, як матка з матковивідної пасіки потрапляє безпосередньо на пасіку з виробництва меду. Цей нюанс потребує певних знань і дотримання правил і стосується підсадки новоприбулої матки в сім’ю. На цьому етапі, на жаль, негативні сценарії трапляються найчастіше. Тому важливо передовсім використовувати способи, що унеможливлюють попадання в відводок відкритого розплоду або старої бджоли. Рамки з печатним розплодом потрібно підготувати заздалегідь і на 8 днів перенести їх в магазинну надставку, аби всі яйця й личинки перейшли в стадію лялечки. Після чого на таких рамках формуються відводки. Рамки витримують кілька годин, щоб злетіла стара бджола, оглядають на наявність маточників і усувають їх. Далі матку поміщають у клітку для підсаджування на добу. Переконавшись, що бджоли її годують, відчиняють відділення з канді. Через добу бджоли її випускають. Не варто спішити відчиняти клітку. Якщо є спостереження, що бджоли агресивно ставляться до матки, то слід іще раз уважно перевірити наявність маточників або навіть іншої матки у відводку. Можна також використовувати ковпачок, яким ізолюють матку з кількома запечатаними бджолиними комірками і медом. Таким способом можна підсаджувати матку із супроводом, так як деякий час її не буде кому годувати. Далі чекають розплоду і відкривають ковпачок. Проте слід пам’ятати, що бувають випадки (рідко, але все ж таки), коли після випускання з-під ізолятора бджоли все одно знищують матку і закладають на розплоді маточники. Що це означає? Це показує наявність у відводку потенційної трутівки і старих бджіл. Щоб уникнути такої ситуації, відводки варто робити не більшими, ніж на дві рамки печатного розплоду з бджолою. Можна також підсаджувати у відокремлений від основної родини медовий магазин та ставити додаткове дно з льотком. Старі бджоли повернуться в сім’ю, а молодій бджолі дають матку. Після прийняття можна об’єднати магазин з сім’єю.
Проблема в тому, що бджоли трактують матку ШО як неплідну, хоча вона відкладає яйця. І це відбувається тому, що перший час матка ШО не виділяє феромони, які утворюються в польоті матки під час природного осіменіння. Тому можуть з’явитися маточники тихої заміни. Їх потрібно зірвати, а з часом контролювати виникнення нових. Цей процес триває від тижня до півтора місяця. Потому налагоджується вироблення феромонів і матки ШО нічим не поступаються маткам природного парування.
Тут пояснено ситуації, які можуть виникнути, але не обов’язково і не завжди виникають. Розуміння процесу та спостережливість пасічника дозволяють провести успішну підсадку в переважній більшості випадків.
Пасіка Івана Запухляка. Літо 2019
Ще трохи про матеріал від трутня. Важливо розуміти, якою спермою було проведено осіменіння. Для процесу селекції застосовують осіменіння одним типом трутня. Це збіднює різноманіття бджіл всередині колонії, так як у природному спарюванні сім’я складається з груп сестер, рідних по матері, але чужих по татовій лінії. І переважання певної групи створює загальне враження про сім’ю. При осіменінні одним типом трутня бджоли в сім’ї всі однакові. Це добре в селекції, але бджоли це відчувають і хочуть замінити матку. Як показує досвід матководів, що практикують ШО, якщо осіменіння проводити трутнями від кількох (трьох і більше) сімей-сестер, то це збільшує генетичне різноманіття і не спонукає бджіл до заміни маток.
Загалом матки ШО, як альтернатива маткам вільного обльоту, мають свої переваги, що проявляються можливістю отримання бджіл з більш прогнозованими характеристиками. Дочки, отримані від маток штучного осіменіння, здатні істотно покращити загальний стан сімей і дати поштовх до підвищення медопродуктивності пасіки. Навіть якщо ці дочки облітані на місцевих трутнях. Тому варто мати на пасіці кілька маток ШО та їх дочок і на цих бджолосім’ях проводити спостереження. Шкода, що певна тимчасова складність отримання маток штучного осіменіння, головно через відсутність можливості навчання і практики у матководів, підсилюється дискредитацією методу з боку тих, хто мав би його пропагувати. Тоді як штучне осіменіння дозволяє отримати безліч комбінацій, чого складно досягти навіть при використанні ізольованих облітників, бо замінити батьківські сім’ї складніше і дорожче. Ще один момент, який практично не використовують в українських реаліях для отримання маток штучного осіменіння ‒ це приїзд інсемінатора на пасіку. Обладнання для осіменіння досить компактне, а від пасіки, де планують ШО, потрібно тільки приміщення та попередня підготовка.
Контроль спарювання не належав до пріоритетних моментів селекції у бджільництві, тому певним чином був втрачений час і селекційний поступ у матководстві.
Наразі ця тема актуальна не лише для українських бджолярів. У цій ситуації очевидне одне: якщо використовувати інструментальне осіменіння або ізольовані облітники, можна вже за три покоління значно підняти продуктивність сімей та зменшити небажані характеристики. Варто лишень навчитися кооперуватися і відчувати приналежність до спільної справи.
Мед належить до цінних харчових продуктів, які у разі постійного вживання в невеликих кількостях можуть позитивно впливати на функціонування організму. Це не ліки, а саме харчовий продукт. І як усі інші харчові продукти в сучасному світі має певні обмеження у вживанні. Так заведено щодо наукових досліджень, що негативні наслідки від уживання досліджують ретельніше, ніж позитивний вплив. Щодо меду, то його позитивний вплив підтверджений часом, а саме ‒ давніми традиціями його отримання та вживання. Мед завжди був символом достатку та здоров’я. У народній культурі згадується також і хмільний мед. Але говорити, що питні меди корисні для здоров’я, все одно, що шукати переваги харчової цінності ячменю у вживанні пива. Тому, відкидаючи складні маркетингові надбудови у просуванні таких продуктів бджільництва як мед, що часто базуються на емоційному сприйнятті продукту як панацеї від усього, зосередимося на харчовій цінності цієї їжі.
Хоча різні сорти меду складаються переважно з цукристих речовин, у ньому також міститься велика кількість мікроелементів та антиоксидантів, які зміцнюють імунітет людини. Більшість дієтологів одностайні в тому, що цукор та цукровмісні продукти негативно впливають на організм. У ході поступового зменшення кількості цукру в раціоні, його невелику частину можна замінити медом. Безперечним є й той факт, що окремі сорти меду можуть цілком замінити синтетичні (отримані штучним способом) харчові добавки.
Як саме утворюється мед? Більшість знає, що у вулику, але просунутися далі у своїй допитливості не ризикує – можуть покусати бджоли. Тому розповідаємо. Еволюційно мед є результатом симбіозу (взаємовигідного існування) комах і квіткових (покритонасінних) рослин. Бджоли отримують від рослин засоби харчування, рослинні організми внаслідок запилення отримують здатність проростати знову. За сучасних умов пошук нових методів отримання овочів і фруктів не обходиться без бджіл та джмелів. Штучні рослинні угруповання теж потребують комах для запилення. Звісно, існують самозапильні рослини та сорти, але частка комахозапильних рослин залишається вагомою як на локальному (на рівні одного господарства), так і на глобальному (планетарному) рівнях. На думку фахівців, близько 80% усіх овочевих та плодових культур, які споживає людство, запилюються за допомогою бджіл. Квіткові рослини приваблюють їх солодким нектаром, який бджоли збирають і вже у гнізді переробляють на мед, складаючи його в комірки стільників.
Робоча бджола. Пасіка Івана Запухляка Foto Natalia Sereda
Мед ‒ це солодка речовина, яка утворюється в результаті переробки нектару, який бджоли збирають з квітів рослин (квітковий мед), або з інших цукристих виділень стебел рослин (падевий мед). Мед ‒ це корм для бджіл, який у бджільництві замінюють на цукровий сироп.
Який склад меду? Він складається з простих цукрів ‒ глюкози і фруктози у різних співвідношеннях, активних ферментів, мікро- і макроелементів та поєднання ароматичних речовин, яке є специфічним для кожного сорту меду. Традиційно мед називають за видовим складом квітів, з яких бджоли збирають нектар ‒ акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий і т. ін. Тут важливо розуміти, що умови, сприятливі для формування монофлорного сорту меду (коли нектар збирається переважно з одного сорту квіток), формуються тільки в окремих випадках. Найчастіше для цього пасіка вивозиться в ліс, де цвіте акація або липа, або на поле, де цвіте ріпак чи соняшник. В умовах стаціонарних пасік частіше отримують різні сорти поліфлорного меду (нектар бджоли збирають з доступних для них рослин). Тут залежно від часу збору та домінуючих рослинних угруповань (луки, ліс, сільськогосподарські угіддя, штучно насаджені поля з медоносами) можливі різні варіанти назв. Залежно від пори року мед може бути весняний (найчастіше майовий, або травневий), або літній (так не пишуть на етикетках, але переважна більшість меду зібрана влітку). Залежно від типу медозбору мед може називатися лісовим або луговим. Також часто на етикетці можна зустріти слова «різнотрав’я» (зібраний з лук та полів з сільськогосподарськими культурами), «квітковий» (коли акцент роблять на цвітінні садів або домінуванні спеціально насаджених медоносів), «падевий» (коли використовується не нектар, а інші цукристі речовини). Усі ці поліфлорні сорти часто мають дуже цікаві смакові й ароматичні букети.
Медова печатка лісового меду. Пасіка Івана Запухляка. Фото Natalia Sereda
В умовах Прикарпаття найбільш висока ймовірність отримання травневого квіткового меду, дуже різноманітних та цікавих букетів літнього меду у вигляді лугового та лісового різнотрав’я, а також літнього та ранньоосіннього падевого меду. Можливі й поліфлорні сорти липового та ріпакового меду.
Попри всі перешкоди та погодні сюрпризи, дуже контрастна весняна погода потроху переходить в літню спеку. І ти потихеньку забуваєш про пережитий стрес, коли заглядаєш у вулики і бачиш там хороший результат спільної з бджолами роботи.
Однією із запорук доброго медозбору є наявність породи, яка відповідає мікрокліматичним умовам пасіки та враховує час та інтенсивність цвітіння медоносів.
На пасіці Івана Запухляка є тестові сім’ї, де вивчаються можливості медозбору Карпатки, Карніки, Бакфасту, їх поведінка в різних погодних умовах. Такі сім’ї важливі для розуміння пріоритетів виведення маток штучного осіменіння зокрема, та для подальшої селекції в цілому.
Ще мабуть для того, щоб винести якесь раціональне зерно і зберегти адекватність у безконечних дискусіях на тему яка порода бджіл найкраще підходить для українських пасік. Для документації практичного досвіду.
Остаточні висновки будуть робитися в кінці сезону, а поки дегустуємо свіжий відкачаний мед.
Бджоли мають доступ до води та не тонуть в такій конструкції.
Можлива версія з мохом, яка виглядає трохи натуральніше і ніби замаскована.
Як тільки пригріває сонце, бджоли максимально активізуються, збирають пилок. Подібно цього року буде мед з підсніжників та інших первоцвітів.
