Чим корисний мед?

Мед у сотах. Пасіка Івана Запухляка. Літо 2019

Мед належить до цінних харчових продуктів, які у разі постійного вживання в невеликих кількостях можуть позитивно впливати на функціонування організму. Це не ліки, а саме харчовий продукт. І як усі інші харчові продукти в сучасному світі має певні обмеження у вживанні. Так заведено щодо наукових досліджень, що негативні наслідки від уживання досліджують ретельніше, ніж позитивний вплив. Щодо меду, то його позитивний вплив підтверджений часом, а саме ‒ давніми традиціями його отримання та вживання. Мед завжди був символом достатку та здоров’я. У народній культурі згадується також і хмільний мед. Але говорити, що питні меди корисні для здоров’я, все одно, що шукати переваги харчової цінності ячменю у вживанні пива. Тому, відкидаючи складні маркетингові надбудови у просуванні таких продуктів бджільництва як мед, що часто базуються на емоційному сприйнятті продукту як панацеї від усього, зосередимося на харчовій цінності цієї їжі.

Хоча різні сорти меду складаються переважно з цукристих речовин, у ньому також міститься велика кількість мікроелементів та антиоксидантів, які зміцнюють імунітет людини. Більшість дієтологів одностайні в тому, що цукор та цукровмісні продукти негативно впливають на організм. У ході поступового зменшення кількості цукру в раціоні, його невелику частину можна замінити медом. Безперечним є й той факт, що окремі сорти меду можуть цілком замінити синтетичні (отримані штучним способом) харчові добавки.

Як саме утворюється мед? Більшість знає, що у вулику, але просунутися далі у своїй допитливості не ризикує – можуть покусати бджоли. Тому розповідаємо. Еволюційно мед є результатом симбіозу (взаємовигідного існування) комах і квіткових (покритонасінних) рослин. Бджоли отримують від рослин засоби харчування, рослинні організми внаслідок запилення отримують здатність проростати знову. За сучасних умов пошук нових методів отримання овочів і фруктів не обходиться без бджіл та джмелів. Штучні рослинні угруповання теж потребують комах для запилення. Звісно, існують самозапильні рослини та сорти, але частка комахозапильних рослин залишається вагомою як на локальному (на рівні одного господарства), так і на глобальному (планетарному) рівнях. На думку фахівців, близько 80% усіх овочевих та плодових культур, які споживає людство, запилюються за допомогою бджіл. Квіткові рослини приваблюють їх солодким нектаром, який бджоли збирають і вже у гнізді переробляють на мед, складаючи його в комірки стільників.

Робоча бджола. Пасіка Івана Запухляка Foto Natalia Sereda

Мед ‒ це солодка речовина, яка утворюється в результаті переробки нектару, який бджоли збирають з квітів рослин (квітковий мед), або з інших цукристих виділень стебел рослин (падевий мед). Мед ‒ це корм для бджіл, який у бджільництві замінюють на цукровий сироп.

Який склад меду? Він складається з простих цукрів ‒ глюкози і фруктози у різних співвідношеннях, активних ферментів, мікро- і макроелементів та поєднання ароматичних речовин, яке є специфічним для кожного сорту меду. Традиційно мед називають за видовим складом квітів, з яких бджоли збирають нектар ‒ акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий і т. ін. Тут важливо розуміти, що умови, сприятливі для формування монофлорного сорту меду (коли нектар збирається переважно з одного сорту квіток), формуються тільки в окремих випадках. Найчастіше для цього пасіка вивозиться в ліс, де цвіте акація або липа, або на поле, де цвіте ріпак чи соняшник. В умовах стаціонарних пасік частіше отримують різні сорти поліфлорного меду (нектар бджоли збирають з доступних для них рослин). Тут залежно від часу збору та домінуючих рослинних угруповань (луки, ліс, сільськогосподарські угіддя, штучно насаджені поля з медоносами) можливі різні варіанти назв. Залежно від пори року мед може бути весняний (найчастіше майовий, або травневий), або літній (так не пишуть на етикетках, але переважна більшість меду зібрана влітку). Залежно від типу медозбору мед може називатися лісовим або луговим. Також часто на етикетці можна зустріти слова «різнотрав’я» (зібраний з лук та полів з сільськогосподарськими культурами), «квітковий» (коли акцент роблять на цвітінні садів або домінуванні спеціально насаджених медоносів), «падевий» (коли використовується не нектар, а інші цукристі речовини). Усі ці поліфлорні сорти часто мають дуже цікаві смакові й ароматичні букети.

Медова печатка лісового меду. Пасіка Івана Запухляка. Фото Natalia Sereda

В умовах Прикарпаття найбільш висока ймовірність отримання травневого квіткового меду, дуже різноманітних та цікавих букетів літнього меду у вигляді лугового та лісового різнотрав’я, а також літнього та ранньоосіннього падевого меду. Можливі й поліфлорні сорти липового та ріпакового меду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *