Чому бджоли важливі?

Бджоли та джмелі – це досить важливі комахи в культурних та природних екосистемах. Тривожною новиною є та, що їх кількість щороку скорочується.

Доки в українських реаліях не вщухають дискусії щодо того, якою має бути правдива українська порода бджіл, в світі відбувається багато цікавого, що покликане привернути увагу людства до бджіл. 20 травня в світі відзначається міжнародний день бджіл. Днями раніше, відома в усіх найвіддаленіших куточках світу актриса Анжеліна Джолі знялася у досить незвичній фотосесії з усіх боків обліплена бджолами. Мета цього проєкту – звернути увагу на роль бджіл у нашому довкілі, ініціювати збільшення кількості бджолиних сімей та залучити до цієї справи жінок.

Скрін з Інстаграму NatGeo від 20 травня.

Всі вищевказані факти, а також участь ЮНІСЕФ та National Geographic та інші впливових міжнародних організацій свідчать про те, що ситуація з цими медоносними комахами справді потребує більш широкого висвітлення. Ініціатива від Словенії, що була проголошена на одній з конференцій ООН, була підтримана і почута і з 2017 року з’явився день, метою якого є поширення знань про бджіл.

Бджоли на листках шавлії у міському ландшафті. Літо 2021

В той час як пасічнику наявність бджіл забезпечує активність, моральне задоволення та час від часу матеріальну винагороду, то в природі все набагато складніше. Не секрет, що зростання людності планети та одночасне збільшення територій з порушеним природнім балансом ставлять на межу виживання багато видів живих організмів. Однією з груп, що чутиві до агресивного заселення людиною є комахи. До недавнього часу у великих містах не особливо переймалися тим, що замінюють рослинні угруповання таким чином, що там скорочується популяція комах. На фоні хмародерів та космічних транспортних розв’язок комах не видно. Особливо потерпали від цього джмелі та бджоли. Дослідження ролі цих комах в екосистемах показали, що треба повертати все назад. Комахи мають бути, інакше міські ландшафти перетворяться на пустелі. В сільській ідилії в останні десятиліття, теж все менше залишалося шансів для комах. Розораність, відкриття сортів, що не потребують запилення комахами, бурхливий розвиток хімічних виробництв, дозволяли отримувати все нові перемоги в боротьбі з комахами. З часом людський вид, що вважав себе переможцем в цій битві, зрозумів, що якість природного середовища та і власне життя при відсутності комах не стає кращою.

Сучасні тенденції в міському плануванні показують, що в окремих місцях замість ідеально викошених газонів з’являються луки із різнотрав’ям та готелі для комах. Це покращує якість природного середовища. Не останню роль в цьому відіграють дикі та культурні бджоли. Ці види комах забезпечуючи запилення та збираючи нектар одночасно забезпечуть живі організми їжею у вигляді плодів та насіння, а людина ще отримує мед та інші продукти бджільництва. Попри таку користувацьку позицію відносно бджіл, людству варто взяти на себе роль зміцнення цієї чутливої ланки екосистеми.

Сучасні пасіки – це також міні лабораторії моніторингу життєдіяльності бджіл, де збирається багато важливих фактів та спостережень. Лишилося трохи попрацювати у напрямку налагодження діалогу та вироблення чесних правил гри у сегменті бджільництва в українських реаліях. Ну і звичайно знаменитість запросити, щоб з бджолами сфотографувалася на пасіці, щоб і в українських містах і селах цим важливим комахам було добре.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.