Пакетне бджільництво, сучасні тенденції

Пасіка Івана Запухляка готує деякі коментарі щодо Породного районування порід бджіл та невеликий підбір фактів щодо тих порід бджіл, що вважаються аборигенними. В процесі стало очевидно, що питання пакетного бджільництва теж вагоме в цій дискусії. Можна сказати, що це окремий, але тісно пов’язаний з маткарством та медом сегмент ринку. Тому ми вирішили спочатку дещо актуалізувати інформацію про пакетне бджільництво.

Передумови виникнення пакетного бджільництва

В різних кліматичних умовах навіть одного типу клімату є різні ризики зимівлі бджолиних сімей. За збігом певних можливостей та обставин це робить вигідним і можливим переміщення бджіл на великі відстані для досягнення певного господарського ефекту в бджільництві. Чим вища континентальність клімату, тим менш ефективна з господарських міркувань зимівля бджолосімей. А медозбори в час короткого, теплого, сухого бездощового літа завдяки великій кількості диких та сільськогосподарських (в окремих регіонах) площ дуже продуктивні. Ситуація, коли сім’ї бджіл з територій з м’якою та менш затратною зимівлею бджіл переїзджали на території з більш екстремальним кліматом і збираюли мед протягом всього літа, для деяких кліматичних зон є цілком прийнятною.

А що восени? А восени чи на початку зими, після викачки меду дуже часто бджоли відправляються на “вільний випас”, тобто пасіки їх позбуваються як від використаного засобу виробництва. І на наступний рік закладають кошторис на покупку нових сімей, які перезимують в умовах більш м’якої та коротшої зими. І частина бджіл з зони помірного клімату буде переїжджати в зону континентального і там збирати мед. А восени знову як пощастить з локацією. Бо крім екстремального варіанту позбутися бджіл є ще можливість використати пакети для розширення пасіки і залишити їх зимувати.

Матковивідна пасіка Івана Запухляка, літо 2021

Що таке пакет бджіл?

Основною одиницею такої торгівлі є сотовий пакет бджіл. Це частина бджолиної сім’ї на 3-5 рамках розплоду з бджолою, плідною маткою та запасом корму, що перенесена у спеціальний ящик з вентиляцією. Такий ящик можна перевозити на далекі відстані для створення нових пасік чи розширення та підсилення існуючих. Це свого роду відводок зроблений навесні та перевезений на нове місце. Живий товар пакується згідно з певних стандартів, які передбачають відбір бджоли із здорової сім’ї на чотирьох рамках розплоду, або три рамки розплоду плюс одна з кормом включаючи плідну матку. Сумарно бджіл має бути 1,5 кг, для цього деколи струшують додатково ще одну рамку. Є ще версія безсотових пакетів, де бджіл пакують тільки з кормом, але вона не досить поширена.

Історичні передумови

Відправка пакетів з бджолами набула популярності в часі після Другої світової війни, коли вся сучасна Україна була вписана в єдиний господарський простір з територіями аж до Камчатського півострова. Зруйновану господарську інфраструктуру намагалися відновити швидкими темпами і всіма можливими засобами. Бджолині сім’ї почали активно перевозити по всій території тогочасної держави, щоб відновити галузь і створити промислові пасіки у всіх районах, де були можливості медозборів і потреби у запиленні сільськогосподарських культур.

Потреба у бджолосімях для отримання результатів по меду була високою. Створювалися методики використання медозборів і пошук локацій, де можна продукувати бджолині сім’ї, для пасік з різким, але пізнім стартом. І у поле зору фахівців потрапили території із м’якою зимовою погодою та ранньою весною, до яких в Україні належала територія Закарпаття. Сукупність пасік у цьому регіоні дала можливість створити справжню бджолофабрику з виробництва бджолиних пакетів для подальшої їх відправки по всій території євразійського континенту.

Не останню роль в такому рішенні зіграв той історичний факт, що в час Австро-Угорщини тут вирощували бджолосім’ї для розширення пасік у більш прохолодних ареалах тогочасної імперії. У різних джерелах згадуються рої, або солом’яні сапетки, які із Закарпаття перевозили на територію сучасної Чехії та інші місцевості із пізньою весною.

Тож з 70-их років минулого століття почалася робота із створення виробничих пакетних пасік і відповідно закладено дослідницькі бджолорозплідники та племінні пасіки для селекції бджіл виходячи із тогочасних господарських запитів. Селекційні здобутки цього часу пов’язані із іменем Василя Антоновича Гайдара, який працював над технологіями вирощування та перевезення таких бджіл на дуже великі відстані. Результати селекції бджоли Карпатки цілком задовольняли такий попит. Карпатські бджоли з пакетних пасік їхали тисячі кілометрів аж у Сибір. Місцеві незаселені людьми простори, довгі літні дні дозволяли цим бджолам зібрати 100 і більше кілограм меду з вулика, який відбирався і давав досить високі показники продуктивності у порівнянні з іншими регіонами. А потім так само стрімко, як і весна наступала зима, що тривала 7 місяців.

На наступний рік знову був попит на свіжих бджіл і карпатські бджоли їхали на медозбір. Стабільний попит породив пропозицію і зумовив спеціалізацію пакетного бджільництва. Таким чином Карпатка поширювалася по всіх, не тільки сибірських територіях тогочасної держави. Чи була там місцева бджола? Звичайно була, але з нею не дуже рахувалися. Головною метою такого бджільництва було зібрати більшу кількість меду.

Бджолопакети в незалежній Україні

Відновлення незалежності держав, що сталися тридцять років тому зумовили зміни і в географії пакетного бджільництві. Безмежний попит став обмеженим, з’явилися додаткові витрати пов’язані з митним оформленням і масово возити бджіл на такі довгі відстані ставало все менш рентабельно. Якщо до початку двохтисячних років певний попит ще існував для закарпатських пакетних виробництв, то він вже не був такий як був раніше. Коли в Україні почали відходити від районування вирощування сільськогосподарських культур і зони технічних культур ріпаку та соняшника почали збільшуватися, то виник попит на додаткові пакети і в українських пасік. Особливо для соняшника в напрямку південь та схід. Деякі пасіки стали практикувати систему: купив рій-викачав мед із соняшника- висипав бджоли в посадку. Хоча бджоли в умовах України мають досить високі шанси доброї зимівлі. Це ще протримало деякий час попит на пакети, але звичайно не в тих об’ємах, що були в час інтенсивної експансії Карпатки в умовах планової економіки СРСР.

Основною рисою ринкових відносин була нестабільність всього ціни на цукор, вощину, коливання (а точніше заниження оптової) ціни на мед. Ці “старі добрі часи” часто стають темами для довгих дискусій у бджолярських колах взимку. Зазвичай ці розмови ведуться в площині кількість, а про якісні аспекти якось тривалий час було не принято говорити.

Медодаї кличуть. Пасіка Івана Запухляка. Літо 2021

Сучасні особливості

Якщо глибше копнути і ширше подивитися на ситуацію з пакетами, які закуповуються в регіоні пакетних пасік Карпатки, то можна побачити наступне. Наявність медозборів у південних та східних частини України дають можливість отримати по 100-150 кг меду з сім’ї, що була закуплена. Це добре можливість для розвитку сім’ї та гарний результат для медової пасіки.

А як там далі були справи на пасіках звідки бралися пакети? На кінець весни, початок літа у сім’ї залишалось 2-3 рамки бджіл і розплоду і ці сім’ї, після відбору пакету, зазвичай залишали на самоплив. Зазвичай в тих бджолосім’ях звідки були відібрані пакети, закладалися бджолами маточники, матка облітувалася і далі до осені нарощується до 5-7 рамок бджіл, що формувало пропозицію на продаж на наступний рік. Такий спосіб чи культура розведення бджіл пакетних пасік використовувалася десятиліттями і мала на меті продукування бджоли, яка тільки вирощувала розплід. У пасічницькому сленгу таких комах називають “м’ясними бджолами”. Розведення проходило з відбором найсильніших сімей без акценту на те як ці бджоли носять мед. Бо головне для пакетної пасіки навесні продати пакет.

Бурхливий розвиток весною без медової бази завжди провокує роїння. Якщо логістична ситуація складається таким чином, що затримується відвантаження бджіл чи погода зовсім несприятлива, то в результаті весняного розвитку отримуємо на 8 рамкових сім’ях масове роїння, без варіантів вирішення проблеми. Рішення для такої сім’ї – тільки продати, бо полетять. Це часто продукує різні ситуації щодо ціни, чорного піару і решти моментів, які у підсумку нікому ще репутацію не покращили.

Коли пакети відправлені, гроші пораховані в сім’ях дозрівають свищеві маточники, в околиці пасіки літають трутні з тими же характеристиками бджіл, що поїхали. Осіменивши виведених маток тільки підсилюємо рійливість і розвиток на м’ясо. Тут ще важливо уточнити, що з свищової матки виведеної у хвості на трьох рамках, великого толку не буде, бо якість бджіл від такої матки під великим питанням. При такому способі виведення маток підсилюється ефект який вважається корисним з точки зору виживання бджіл, а саме різноманітність. З кожної сім’ї виведеться своєрідна, особлива матка, що осімениться з десятьма різними трутнями, а на сотні сімей це тисяча різноманітних комбінації з видимими і не дуже особливостями. Наступний десяток поколінь таких бджіл – це безкінечна втрата корисних господарських ознак.

Для виживання бджолиної сім’ї у природі потрібно всього 15 кг корму на зиму, які бджоли приносять з природи влітку, розмноження тобто відроїтись. Вони з цим справляються самі, а про пасічника там не згадується. Тобто якщо пускати все на самоплив, спостерігаючи тільки за розвитком і відбираючи рамки для пакетів, то всі корисні ознаки губляться і виділити щось особливе дуже важко. Проблемою в цій історії є те, що саме таких бджіл облітаних на незрозумілому трутневому фоні деякі часто називають місцевими, або аборигенними. Хоча ніяка селекційна робота з ними не проводилася і з позицій селекції вони є помісями. І проблемою тут є , що не залежно від того велася селекційна робота чи ні, всі бджоли автоматично вважаються породою Карпатка. Пакети цієї бджоли навесні ширяться через мережу збуту по старій звичці, пасіки дикої селекції рахують гроші, пасіки, що придбали бджолу в мішку сподіваються на те, що їм пощастило і бджола дасть добрий результат по меду.

В цій ситуації з пакетним бджільництвом, де ємність ринку зменшилася в рази в останні двадцять років, дедалі актуальнішим постає питання, що за матка є в цьому пакеті. Бо на пасіках, де ведеться селекційна робота і матки виведені від відомих материнок можна спокійно купувати пакети і мати показники потрібні медовій пасіці, а саме відсутність роїння, незлобливість та медопродуктивність. А також здатність використовувати довгі сильні взятки та нарощувати бджіл на наступну зимівлю. Щоб навесні потреба в нових пакетах не виникала. І тут ми стикаємося з важливим питанням ціни на такий пакет. Пакети з матками відомої селекції будуть звичайно дорожчими, ніж з пакети з помісями.

І тут замість того, щоб переорієнтуватися на розведення більш продуктивних бджіл в рух ідуть демпінг, недобросовісна конкуренція і багато інших засобів утримання позиції на ринку. Насправді можливості комунікації та навчання в останні десять років досить розширилися і не є проблемою отримати інформацію щодо того як ведеться пасічництво в інших країнах. І тенденція така, що якщо ми хочемо утримувати лідерські позиції по меду та продуктах бджільництва, то треба переорієнтовуватися на розведення продуктивних бджіл. Пакетні пасіки мають тестувати своїх бджіл на медопродуктивність. Також тут уже дикими спарюваннями не відбудешся, треба націлюватися на співпрацю з матководом-репродуктором і трохи вникати в те, як працює селекція.

Досвід Пасіки Івана Запухляка

Матковивідна пасіка Івана Запухляка має запит на пакети з матками. Наші клієнти, які купляли маток в минулих роках цікавилися про можливість придбання пакетів з нашими матками. Однак ми спеціалізуємося в першу чергу на виведені маток і великих потужностей продажу пакетів поки не маємо. Часто медові пасіки оцінивши переваги відомих їх селекційних маток, використовують такий лайфхак для покращення безпородних пакетів. Вони замінюють маток на соняшнику, що дозволяє отримати іншу бджолу на наступний сезон. Але це означає тільки інвестицію в майбутній сезон, бо мед носитимуть бджоли від безпородної матки і в такій ситуації є просідання по продуктивності в поточний сезон.

Пасіка Івана Запухляка. Літо 2021

Замість висновків

Якість маток — це ключовий аспект у розвитку медової пасіки, треба пробувати і вишукувати ту комбінацію, яка підходить для конкретних мікрокліматичних умов і типу медозбору. Бо те, що працює на півдні степу, може не спрацювати на півночі лісостепової зони. Матки можна купити можна у перевіреного матковода, звичайно попередньо озвучивши свої запити і побажання. Є ще варіант замовити матку інструментального осіменіння і виводити наступні покоління самостійно. Це залежить від розміру та принципів роботи медової пасіки. Покращення роботи з матками та освоєння методів селекції знижує ще більше попит на безпородні пакети, так як бджола зимує. І очевидно робить витрати на медовій пасіці більш раціональними.

Попит на мед та оманливе відчуття легких заробітків часто штовхає недосвідчених пасічників на різні авантюри. Як наприклад, взяти вулики з будівельного полістиролу і вполювати дешеві пакети Карпатки, бо сусід минулого року взяв по 100 кг меду. Але цілком можливо, що той мед до сусіда принесла зовсім інша бджола, яку він підбирав попередній рік-два. Власний досвід та розуміння, які переваги мають присутні на ринку матки — це краще ніж сподіватися на диво.

Підсумовуючи хочемо сказати, що купівля навесні пакетів неселекційної бджоли це не єдиний спосіб розширення медової пасіки. Можна зробити запит на пакети у матковивідних пасіках, чи придбати матку, щоб покращити наявних бджіл чи почати самому виводити маток, придбавши матку штучного осіменніння. Технології та можливості комунікації роблять більш ширшу пропозицію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *