Вітання з Новим Роком та Різдвом!

Дорогі читачі сайту, друзі та партнери Пасіки Івана Запухляка! Дякуємо, що були з нами! Сподіваємося за подальшу продуктивну співпрацю!

Бажаємо Вам у Новому 2022 році радості від бджолярства, продуктивних сімей, добрих взятків, гарних медозборів! Нехай заняття бджільництвом робить Вас щасливими і задоволеними життям!

Ваша Пасіка Івана Запухляка

Підсумки 2021 року. Україномовний бджолярський ютуб

Соціальні платформи відкрили нам великі можливості комунікації. одним із таких нових медіа є Ютуб. Спільнота пасічників це дуже діяльні та талановиті люди, які встигають продуктивно працювати, а також ділитися результатами свого досвіду з іншими. Це до речі одна з найбільш цінних рис у професійних та любительських спільнотах. І хоча Пасіка Івана Запухляка в розпал матковивідного сезона була не здатна продукувати якісний контент, але по радіти за інших теж дуже важливо. Спільнота людей, яка сформувалася навколо бджільництва, росте і вдосконалюється і це надихає. В нашому суб’єктивному огляді ютуб каналів ми ставимо за ціль в першу чергу показати, що шлях до великого успіху складається з маленьких кроків.

Дана Бджола Евордс 2021 включає ютуб канали, контент яких охоплював переважно аудиторію українських пасічників, і які мали приріст підписників та нові відео у порівнянні з минулим 2020 роком. Можливо ми і пропустили деякі канали, які є на просторах ютубу на бджолярську тематику, але ми їх не бачили попри певну кількість підписників. Для цього ми сумлінно пробивали пошук у ютубі по ключових словах. Цьогоріч ми зробили 15 позицій рейтингу, бо хотіли охопити весь спектр учасників. І це круто!

П’ятнадцята позиція з приростом аудиторії понад 25% канал Матковивідна Пасіка Василь Ткач , де за 2021 рік з’явилося майже 60 відео, включаючи розіграші. Контент охоплює бджолярський щоденник, практичні поради. Кількість підписників 1,25 тис.

Чотринадцята позиція канал про бджільництво в Канаді українською від Назарія Дяківа За рік контент поповнився на 15 відео і здобув приріст підписників 20%. Зараз за канадськими бджолами стежать 2,03 тис. зацікавлених.

Тринадцята, але щаслива позиція це канал Пасіка Олександра з приростом підписників у 13 % і 41 новим відео, більша частина з яких практичні поради з облаштування пасіки. Актуальна кількість спостерігачів 3,82 тис.

Позиція номер 12 Канал Хуторного Володимира, який за рахунок відео минулих років наростив 9% нових підписників і у 2021 році опублікував 4 відео з практичними порадами щодо вдосконалення та побудови вуликів.

На позиції 11 заслужено розмістився бджоляр з Хмельниччини Мітла Олександр з каналом МОя ПАСІКА, який збільшив кількість своїх підписників за 2021 рік більш, ніж в 3 рази. Це успіх забезпечили цікаві відео на теми #вулик, #вощина, #замінаматок, #прицепбджоловіз, #морфометрія, а також використання хештегів під відео. Актуальна кількість осіб, яким цікавий контент 4,78 тис.

Позиція 10 Пасіка Діда Євгена, що містить розважальний контент та замальовки з життя поближче до природи та бджолів. Канал збільшив кількість підписників на 20% та має кількість спостерігачів 4,82 тис.

Позиція 9, це канал із чіткими та зрозумілими роздумами на тему української степової бджоли від Артема Майстерчука. Цей досвічений матковод знайомий і з іншими породами, охоче ділиться досвідом, робить огляди інвентаря та оцінку поточної ситуації на ринку. Приріст підписників за 2021 рік перевищив 25%, зараз на канал підписані 5, 69 тис.

На 8 місце, теж стрімко переваливши у 2021 році позначку 5 тис. підписників посідає канал Бджілка Карпатська Миколи Шляхтича, який популяризує карпатську породу бджіл ділиться новинами з високогірного облітника. Приріст підписників каналу складає 50%, більше ніж 50 нових епізодів, актуальні теми, хештеги та розіграші карпаток. На каналі зараз 6, 56 тис. підписників.

І ми переходимо в категорію більш, ніж 10 тис підписників.

7 місце має канал, який вірно прописав все можливі налаштування і запостивши за рік всього декілька відео, отримав приріст 23%. Це канал пасічника з Січеславщини Рикало Андрія Розумний Пасічник За рік було опубліковано 9 нових відео. Зараз канал має 10 тис. зацікавлених контентом.

6 місце посів канал Буковинський Бджоляр, де супер активний Іван Филипчук популяризує бджільництво, спорт, громадську позицію, а також збирає однодумців навколо теми ефективного пасічникування та виробництва бджолопакетів. Автор контенту дуже продуктивний, за 2021 рік розмістив 88 нових відео, які разом з розміщенням хештегів забезпечили стабільне та впевнене зростання аудиторії каналу на 20%. Зараз канал має 10, 3 тис. підписників.

5 місце за кількістю прихильників станом на кінець 2021 року посідає канал Мед Карпат, що позиціонує себе як канал професійного бджільництва. За рік що минає канал поповнився 44 новими відео з життя карпатських бджіл та високогірних облітників. Кількість зацікавлених в таких епізодах збільшилася більш ніж на 35%. Зараз канал має 10,7 тис. прихильників.

4 позиція це Бджолярський вісник від Сергія Терентєва з приростом аудиторії 15 %. Тут в спокійній, навіть дещо медетативній формі подається дуже багато актуальної інформації з життя пасіки. Відео дуже детальні, реакція на проблемні ситуації досить спокійна і аргументована. Прихильні до такої подачі інформації 14, 2 тис. осіб.

3 позиція це канал Пасіка АМГ, який за підсумками 2021 року оновився на 70 відео на бджолярську та суміжну тематику. Досвічений пасічник, одниз з першопроходців цифрових медіа для бджолярів Андрій Григоренко у коротких і довгих відео охоплює теми медодаїв, острівних облітників, різних порід та рас бджіл. Фанклуб каналу складає 18,4 тис. прихильників.

2 позиція це два канали, які давно публікують контент і відомі всім, хто хоч трохи цікавиться пасічництвом та бджолярством. Це канал Юрія Овдієнка Тут багато дуже емоційних відео з дуже детальним аналізом нормативної бази бджільництва та розясненнями питань, в які через складність формулювання важко вникнути. Відео на тему ціни на мед, дотацій та справи на пасіці. Все є в нових за 2021 рік 60 відео. Приріст аудиторії 10%. Кількість підписників 20,8 тис.

Канал Олексія Медяника має у 2021 році відео про альпійську рамку та мандрівки та теж 10% приросту аудиторії. Фоловери метра пасічника складають 21,3 тис.

На першій сходинці цього року буде аж три ютуб канали.

Це важковаговики українського бджолярського ютутбу, кількість прихильників яких перевищує 40 тис. підписників. Це такі своєрідні бджолярські медіа, з спільною тематикою, але трохи різними наголосами.

Канал FABRO це досить успішна спроба зробити авторське медіа про бджільництво як стиль життя та облаштувати це життя якмога якісно та комфортно. Мандрівки пасіками України це хороша нагода дізнатися про пасічників, які не мають часу натхнення чи можливості засвітитися в цифрових медіа, актуальні пропозиції виробників, власний бджолярський щоденник. Якісний контент. Кількість підписників 40, 2 тис.

Канал Андрія Баскевича помітно українізувався від минулого року, а також наростив кількість підписників. Автор каналу володіє унікальною здатністю бути одночасно в багатьох важливих локаціях та збирати важливу та актуальну інформацію про пропозиції для бджолярів. Це такий собі комерційний додаток з тестуванням на власній пасіці. Відео всі записані чудовою українською, тільки на підписи до відео чогось клавіатура залипає. Ну і автор говорить про важливі речі завжди з оптимізмом. Приріст і так немалої аудиторії каналу склав 16 %, що підтверджує актуальність контенту. Фан клуб каналу об’єднує 43,3 тис. прихильників.

І канал Ярослава Мухи з найбільшою кількістю підписників, і найбільшою сумарною кількістю переглядів серед бджолярських каналів понад 10 млн. Основні теми каналу, як дати собі раду на пасіці, вибір маток, інвентаря, бджолярський щоденник, є відео щодо високогірного облітника. Минулий 2021 рік забезпечив приріст аудиторії на 20%. Чисельність підписників 49, 1 тис.

Що радує? Що бджолярська тематика є актуальною, є багато контенту різної якості, але він є, і може бути корисним. Тішить і те, що люди відкриті до комунікації, а також те, що є колаборації між окремими пасічниками навколо вибраних тем. Сучасний світ швидко змінюється, цей зріз це тільки невеликий суб’єктивний огляд на основі відкритих даних. Одночасно це підбірка інформації до натхнення, де зрозуміло, що маленькими кроками люди рухаються до великих цілей.

Тепер щодо позиціонування стосовно цих зубрів ютутбу каналу Матковивідна Пасіка Івана Запухляка. Ми розривалися цей рік між різними соціальними медіа і тому результат по ютутбу склав 13 відео і наша аудиторія зросла на третину. Ми зробили свої висновки щодо назв та хештегів, а також від того яке відео може привабити потенційного глядача.

Взагалі велика вдячність всім творцям контенту і натхненного пасічництва у наступному році! Нехай все вдається, успіхів та наснаги!

Бджолярські бувальщини

Жовтень цього року порадував яскравими та сонячними днями, які трохи продовжили роботу на точках Пасіки Івана Запухляка та дозволили спокійно підбити підсумки сезону 2021, а також пригадати веселі пригоди, які трапилися цього весняно-літнього сезону. Звичайно пасічництво це дуже серйозна робота, але весели трафунки теж бувають.

Квіти і мед. Два важливі атрибути Пасіки.

Якось хтось із наших родичів пожартував, що то за пасіка, де меду на всіх родичів і свояків не вистачає. А й справді подумали ми, в нашого діда так не було. В нього все бетон меду для найдальших родичів стояв притриманим. Подивишись на весняні погодні форс мажори на свої жовті матки на лісовому точку, ми отримали досить стійке відчуття, що бджоли не носять мед, а займаються хуліганством та міжпородними війнами. Жовті бджоли Бакфаст, Італійка, Кордован не були готові до весняної морозної свіжості. Таким бджолам треба інше місце проживання, щоб вони проявили себе на повну, а не ловили дрижаки у вулику.

Бджоли на Пасіці Івана Запухляка. Літо 2021

Давши команду бджолам пакуватися, а родичам пошукати маєток, із заростями чогось квітучого та медоносного навколо, ми почали готувати бджолиний вояж. Ну бо маток цікавих на матковивідній пасіці вивели, а треба ще випробувати як працюють, знайти підходящі медозбори. Поки туди-сюди, то сади, ріпак ми проспали, але їхати все одно вирішили. Пасіку все ж запросили в західну околицю Тернопільської області, де достатньо як сільськогосподарських, так і лучних медодаїв. До слова сказати саме в цій локації, дід нашої родини в свій час розгорнув досить потужну і продуктивну пасіку. Карніка та Карпатка лишилися пильнувати лісовий точок, а всі інші потенційно продуктивні сім’ї поїхали на кочівлю до більш компактних медодаїв. Прагматична оцінка ситуації показала, що травнево-ріпаковий взяток ми в цій місцевості прогавили, акація, яка підмерзла холодною весною квітла слабо. Тому вся надія була на липу на лучне різнотрав’я. З лучними рослинами нам досить пощастило, бо місцеве тваринництво, вже залишилося в історії, натомість на вапнякових грунтах, буяло різнотрав’я, особливо шавлія. Поділля, це такий регіон, де лучний мед часто має дуже цікавий аромат і присмак шавлії, який поєднується з різними видами конюшин, лугових волошок, буркуну, синяка. Власне шавлієвий мед, яким пригощали після мадрівки на хорватський острів Паг, має дуже насичений смак. Подільська версія більш мяка по смаку та не така різка по аромату. Така перспектива з різноматіттям медодаїв нас підштовхнула реалізувати задумане.

Запакували запакували 9 сімей в 10 рамкових вуликах в авто і рушили на схід на Поділля і назустріч авантюрі. Бджоли трохи призвичаїлися до мікроклімату, ми їх розширили перед цвітінням липи і почали чекати. На цей раз не з моря погоди, а взятку з медодаїв та меду на рамках.

Краєвиди Поділля. Літо 2021

Липа, як і акація не повністю виправдали очікування. Зате поля соняшника додавали оптимізму. Соняшниковий мед, це річ не дуже добре оцінена на локальному ринку, але різнотрав’я, що аж лоскотало в горлі своїм насиченим ароматом додавало цій авантюрі оптимізму. Тому ми зробили великий вдих, проглянули місячний прогноз погоди і не прогадали.

Якщо в околицях є квітучі поля, а у вуликах працьовиті бджоли, то меду бути. Ми отримали по 2-3 магазини меду для відкачки з кольором не властивим соняшниковому меду. Це підтвердило, що соняшник, який візуально домінував у медодаях, в медовому букеті становив певний відсоток. Ми відібрали мед для вікачки і планували вже забирати сімї, але в околицях зацвів золотарник, що є досить агресивною рослиною завойовником покинутих городів та невжитків, тому плани змінили.

Всі жовті бджоли на початок вересня зібрали ще непоганий взяток і наростили сім’ї на зиму. Такий собі бонус за пізній старт. Хороший підтримуючий взяток із золотарника сприяли тому, що жовті бджоли Італійка, Кордован та Бакфаст, для яких властиво пізнє червління маток, добре засіяли рамки. Крім розплоду в рамках було достатньо меду з досить цікавим ледь вловимим мильним запахом. Цікаво, що аромат дитячого мила мав тільки забрус, у викачаному меді він зник.

Врешті решт, ми повернулися з нашої напівавнтюрної кочівлі задоволені: з медом, нарощеними сім’ями, підтвердженими припущенями про продуктивність виведених маток.

Досвід цьогорічної кочівлі Пасіки Івана Запухляка показав, що матки Кордован, Італіка, Бакфаст в суворих, з надмірною вологістю та бідних на медозбір умовах, не можуть себе проявити в на повну.

Не зважаючи на пізній старт, затрати по транспортуванню, дещо затягнутий відїзд, цьогорічна кочова авантюра була більш вдала, ніж попередні. Навіть взяток 25 кг з однієї сім’ї дозволяє отримати прибуток за рахунок меду та покрити витрати.

Так як наш лісовий точок мав цього року дуже крафтовий і майже безцінний (через малу кількість) мед, то ми вирулили за рахунок маткарства. А бідончик меду для родичів таки припасли з кочівлі.

Висновки, що дають відповідь на питання, чи варто заморочуватися кочівлею, очевидно у нашому випадку позитивні. Ми отримали мед, розширили асортимент за рахунок букету медодаїв. Лугові квіти це дуже смачний та ароматний мед. Також потестили Італійку, Кордован та Бакфаст, зрозуміли особливості їх розвитку та роботи в певних мікрокліматичних умовах.

Тому далі буде, будемо кочувати і на наступний рік для нових медових смаків та тестування виведених ліній маток.

Пропозиція меду Пасіки Івана Запухляка Сезон 2021

Так як головна мета маткарства є створення продуктивних в певних мікрокламатичних умовах бджіл, то цікаво було б в кінці сезону дізнатися, яку ситуацію з медом має Пасіка Івана Запухляка. До слова сказати, що для тестування того, як працюють бджоломатки ми маємо влітку декілька стаціонарних місць з вуликами та кочовий точок. Це розширює можливості по різноманітності, а при вдалій погоді ще і об’єми меду. Так цього року було з осняшниковим медом.

Отже, медова карта сезону 2021

Температура повітря цією весною була дуже стрибкоподібна, що позначилося на цвітінні ранніх медоносів та садовини. Вдалося отримати трохи майового квіткового меду на одному з точків. Медозбір був невеликий, однак для нашої пасіки такий результат став дуже надихаючим. Бо ми не очікували нічого особливого, але добре підібрані в минулому сезоні матки дали свій результат.

Цьогорічні медові букети з точків Пасіки Івана Запухляка. Майовий, різнотрав’я з липою,шавлією, буркуном та будяком, різнотрав’я з соняшником та лісовий мед

В червні активність на пасіці пожвавилася і до кінця місяця наша медова колекція поповнилася акацієвим медом. І стало в нашій медовій пропозиції два сорти акацієвий та майовий.

Акацієвий та майовий меди з Пасіки Івана Запухляка. Літо 2021

Літо цвіло, пахло буяло, трохи мокло, далі знов цвіло. Липа цього року дуже стрімко відцвіла і з монофлорним липовим не вийшло. Натомість є гарний букет з домінуванням липи, який ще теж доступний для продажу.

Цей темніший мед, це різнотрав’я з липою з Пасіки Івана Запухляка. Сезон 2021

Тільки липа відійшла, зацвів соняшник. Його цвіту в околицях одного з точків в цьому році було достатньо і матки виявилися настільки вдало підібрані, що ми отримали гарний букет у другій половині літа з домінуванням соняшнику. Цей мед маємо і у великій фасовці (20 літорові відерка) для потреб кондитерів та пекарів.

Лісовий точок теж не спав, бджола трудилася, ми взяли добрий запас лісового меду з темним забарвленням, та досить насиченим ароматом.

Маємо ще трошки для поціновувачів гречки та соняшника, де досить насичений і смак і аромат.

Вважаємо, цей сезон вдалим не тільки в напрямку маткарства, а і меду також. Мед вийшов різний, кожен поціновувач може собі щось вибрати.

Соняшниковий мед. Сезон 2021

Крім екстримальних погодних пригод, були цього року на Пасіці Івана Запухляка і приємні сюрпризи. Одним з них є добрий взяток з соняшника.

Матковивідна пасіка вже не перший рік працює над бджолою, яка дасть добрий збір на посівах соняшника. В південній та східній частині України є пасіки, продуктивність яких дуже залежить від взятку із соняшника. Там зосереджена велика кількість потенційних споживачів таких маток.

Цього року багато наших пошуків в маткарстві показали добрий результат, ми маємо рекордний взяток з соняшника.

Краєвиди біля точків Пасіки Івана Запухляка. Літо 2021

Одночасно слід вказати, що і соняшник уже не той, що був колись. Мається на увазі той факт, що географія посівів в останні 10-15 років суттєво розширилася в межах українських сільськогосподарських угідь і охопилює зараз території з досить відмінним мікрокліматом.

Тому в другій половині липня на початку серпня на багатьох пасіках відбувається рівняння на соняшник. Це досить продуктивний медонос, мед з якого є досить недооцінений в місцевих споживачів . Це пов’язано із здатністю меду досить швидко кристалізуватися і утворювати крупинки. Але ця особливість ніяк не впливає на смакові та корисні властивості цього сорту меду. Соняшниковий мед корисний як харчова добавка до їжі, а також чудово смакує як інгридієнт у рецептах кулінарії. В окремих українських локаціях його збирають дуже багато і тому часто ціна на соняшниковий мед є дещо нижчою, ніж на весняне різнотрав’я, липовий чи акацієвий мед.

Насправді, якщо брати склад соняшникового меду як харчового продукту, то в цьому списку все вичерпно корисно. Вищий ніж в інших сортах меду вміст глюкози дає можливість використовувати як харчову добавку для профілактики серцево-судинних захворювань.

Тому якщо ви побачили в продажу мед і він вже почав кристалізуватися, то це ознака того, що це або монофлорний соняшниковий мед, або різнотрав’я з високим вмістом соняшнику.

Радимо спробувати цей сорт меду для щоденного вживання і запастися ним для випічки пряників, медовиків та іншої смакоти, а також для рецептів здорового харчування. Можливо цей сорт і стане одним із ваших улюблених!

Літо 2021 на Пасіці Івана Запухляка

Ранки стають все свіжішими, вечори підкрадаються швидше. езон виведення маток 2021 наближається до завершння. Омріяна прохолода стає тривалішою. На пасіці Івана Запухляка завершаються роботи. Більшу частину літа ми не бложили, бо роботи цього року, особливо на матковивідній пасіці було ого-го-го.

Поки ми намагаємося дати раду з пізнім літнім медозбором, щедрість якого не найменшою мірою пов’язана з вдало підібраним племінним матеріалом, зробимо декілька висновків по цьогорічному матковивідному сезоні.

Робочий процес на Матковивідній Пасіці Івана Запухляка. Літо 2021

Перше, що хотілося б зробити, це подякувати нашим давнім та новим партнерам за розуміння та налаштування на продуктивну співпрацю. Цей сезон завдяки організаційним висновкам з попередніх років був на матковивідній пасіці продуктивніший, ніж в попередні роки.

Ви часто запитували, як ми пакуємо матку для пересилки. Послідовність процесу в двох фото нижче.

Частина перша. Знайти, помітити відповідною опаліткою. Пасіка Івана Запухляка, літо 2021
Перевірка опалітки, упаковка в кліточку. Пасіка Івана Запухляка. Літо 2021

Друге, це зворотній зв’язок. Матковивідна Пасіка Івана Запухляка має на меті зробити бджільництво більш продуктивним і тому нам важлива думка щодо того настільки вдало був підібраний матеріал, як перезимувала сім’я з новою маткою, яка продуктивність сімей.

Якщо людина захоплена своєю професією чи хобі, то з нею легко порозумітися, а якщо налаштована на знеціненння то в такому випадку все не так. Ми раді, що в цьому матковивідному сезоні навколо Пасіки Івана Запухляка зібралося багато захоплених і знаючих бджолярів. Це дало змогу більш раціонально розподілити ресурси та уникнути збоїв у виробництві плмінного матеріалу.

Тема штучного осіменіння бджолиних маток стає все більш цікавою для промислових та любительських пасік. Однак в цьому напрямку є ще де працювати. Ми очікуємо останні партії бджолиних маток і качаємо мед, якого виявилося трохи більше, ніж ми очікували.

Чому бджоли важливі?

Бджоли та джмелі – це досить важливі комахи в культурних та природних екосистемах. Тривожною новиною є та, що їх кількість щороку скорочується.

Доки в українських реаліях не вщухають дискусії щодо того, якою має бути правдива українська порода бджіл, в світі відбувається багато цікавого, що покликане привернути увагу людства до бджіл. 20 травня в світі відзначається міжнародний день бджіл. Днями раніше, відома в усіх найвіддаленіших куточках світу актриса Анжеліна Джолі знялася у досить незвичній фотосесії з усіх боків обліплена бджолами. Мета цього проєкту – звернути увагу на роль бджіл у нашому довкілі, ініціювати збільшення кількості бджолиних сімей та залучити до цієї справи жінок.

Скрін з Інстаграму NatGeo від 20 травня.

Всі вищевказані факти, а також участь ЮНІСЕФ та National Geographic та інші впливових міжнародних організацій свідчать про те, що ситуація з цими медоносними комахами справді потребує більш широкого висвітлення. Ініціатива від Словенії, що була проголошена на одній з конференцій ООН, була підтримана і почута і з 2017 року з’явився день, метою якого є поширення знань про бджіл.

Бджоли на листках шавлії у міському ландшафті. Літо 2021

В той час як пасічнику наявність бджіл забезпечує активність, моральне задоволення та час від часу матеріальну винагороду, то в природі все набагато складніше. Не секрет, що зростання людності планети та одночасне збільшення територій з порушеним природнім балансом ставлять на межу виживання багато видів живих організмів. Однією з груп, що чутиві до агресивного заселення людиною є комахи. До недавнього часу у великих містах не особливо переймалися тим, що замінюють рослинні угруповання таким чином, що там скорочується популяція комах. На фоні хмародерів та космічних транспортних розв’язок комах не видно. Особливо потерпали від цього джмелі та бджоли. Дослідження ролі цих комах в екосистемах показали, що треба повертати все назад. Комахи мають бути, інакше міські ландшафти перетворяться на пустелі. В сільській ідилії в останні десятиліття, теж все менше залишалося шансів для комах. Розораність, відкриття сортів, що не потребують запилення комахами, бурхливий розвиток хімічних виробництв, дозволяли отримувати все нові перемоги в боротьбі з комахами. З часом людський вид, що вважав себе переможцем в цій битві, зрозумів, що якість природного середовища та і власне життя при відсутності комах не стає кращою.

Сучасні тенденції в міському плануванні показують, що в окремих місцях замість ідеально викошених газонів з’являються луки із різнотрав’ям та готелі для комах. Це покращує якість природного середовища. Не останню роль в цьому відіграють дикі та культурні бджоли. Ці види комах забезпечуючи запилення та збираючи нектар одночасно забезпечуть живі організми їжею у вигляді плодів та насіння, а людина ще отримує мед та інші продукти бджільництва. Попри таку користувацьку позицію відносно бджіл, людству варто взяти на себе роль зміцнення цієї чутливої ланки екосистеми.

Сучасні пасіки – це також міні лабораторії моніторингу життєдіяльності бджіл, де збирається багато важливих фактів та спостережень. Лишилося трохи попрацювати у напрямку налагодження діалогу та вироблення чесних правил гри у сегменті бджільництва в українських реаліях. Ну і звичайно знаменитість запросити, щоб з бджолами сфотографувалася на пасіці, щоб і в українських містах і селах цим важливим комахам було добре.

Варіанти підсилення та допомоги бджолиним сім’ям для умов пізньої весни

Вже не перший сезон у весни ламається навігатор і вона приходить у наші широти з дуже великим спізненням. Вже квітнуть багато дерев та наступних після первоцвітів квіток, які є медодаями. Будемо сподіватися, що спостерігати таке явище як квітневий сніжок, уже не буде нагоди і ми зможемо запустити матковивідний сезон.

А між тим для всіх бджіл на пасіці, як матковивідній, так і медовій виникла одна проблема, від успішного вирішення якої залежить подальша продуктивність пасіки. Потрібно правильно зреагувати на ослабленість сімей. Бо навіть бджоли, які із цьогорічної зимівлі вийшли середнячками за час весняних снігопадів, морозів та приморозків перетворилися на слабачків. І це досить серйозний виклик, який пасічникам не варто ігнорувати. Пасіка Івана Запухляка поділиться своїми способами порятунку бджолиних сімей, що потрепають від погодних катаклізмів.

На що реагувати і як зберегти бджіл, створивши умови для подальшого розвитку, навіть у таких погодних умовах.

Якщо під час огляду виявлено, що сім’я займає менше трьох рамок, то можливо (але не точно) варто з’єднати сім’ї. Це найпростіше, але не завжди ефективне рішення. Бо в цій ситуації, ми з двох малих проблем робимо одну велику, бо в цей час розвитку бджолиних сімей бджола стара і постійно відходить. Ми з’єднаємо сім’ї, але не прискоримо отримання молодих бджіл. Тому це рішення може не принести бажаного ефекту. Якщо пасічник розуміє, що є час і головне шкода втрачати плідну матку, то можна допомогти такій сімейці, застосувавши пару додаткових заходів з підгодівлі та утеплення.

Насамперед, під час оцінки та виявлення слабкої сім’ї, прикидаємо як її максимально можна скоротити. На цих двох-трьох скорочених рамках має бути корм в полегшеному доступі до бджіл, бо як показує практика не завжди бджолам дає погода дістати мед з-за заставної дошки.

Далі потрібно створити ефект термосу для підтримання тепла у вулика. Для цього Пасіка Івана Запухляка використовує пінопластові заставні до самого дна з двох сторін від бджіл (білі смужки на фото), звичайну поліетиленову або фольговану плівку. Не залежно від системи рамки з бджолами, накриваємо зверху і збоку плівкою, обгортаючи крайні рамки до самого дна. Ущільнюємо заставними з пінопласту та накриваємо теплою подушкою.

Якщо кормів не достатньо, то поверх рамок можна поставити тісто-канді (біла пляма на фото), або влити безпосередньо в рамку цукровий сироп. 

Запакований, утеплений та підгодований вулик. Весна 2021. Пасіка Івана Запухляка

Після таких маніпуляцій слід уважно спостерігати та контролювати стан сім’ї. І тоді якщо все ж критичний момент в сильніших сім’ях вже пройдено і починає вилуплюватися молода бджола, то можна ще дещо зробити для порятунку та укріпелення слабеньких сімей. В сім’ю слабачків варто струсити, або змести щіткою пів рамки молодих бджіл з сильної сімейки. На що варто звертати увагу? Краще спочатку добре придивитись і знайти, де молоденьких бджіл в сильній сім’ї найбільше. Ну, щоб не натрусити старих бджіл, а також треба віднайти матку в сильній сім’ї, щоб не перенести в слабку сім’ю. Старі бджоли як правило повертаються у свій вулик і ефекту підсилення не відбувається. А от навіть сотня-дві молодих бджіл суттєво підтримає слабачка. Таке підсилення можна провести кілька раз, ця сотня бджіл не вплине на розвиток сильної сім’ї, а от слабкій буде деяка допомога у виживанні та нарощуванні сили. Коли об’єм бджоли буде такий, що зможе обігріти рамку розплоду, то можна підсилювати самим розплодом без бджіл і цілою рамкою розплоду на виході (виходять одразу молоді бджілки). В такому випадку рамку в слабеньку сім’ю варто поставити на теплий день, а на ніч повернути в сильну сім’ю. Бо розплід, який є на цій рамці без належного догляду та обігріву може пропасти в слабкій сім’ї. Як тільки тепла погода стабілізується, то загроза втрати розпладу зникне, а додання рамок з молодими бджолами допоможе швидше посилитися слабенькій сім’ї та добре розвинутися для медозборів.

Трохи добрих новин від тих сімей Карніки на нашому ютуб каналі Пасіка Івана Запухляка.

Дискусія навколо стимуляції розвитку. Березень 2021

Поки березень ще не визначився зі своїм погодним статусом, Пасіка Івана Запухляка все одно готується до матковивідного сезону 2021.

Про електропідігрів ми трохи писали і знімали минулого року, а от про білкове канді та сироп з добавками хочемо більш детально зупинитися сьогодні.

Всі ми трохи заскочені на еко в обох значеннях (бо в нашій мові воно і економно і екологічно), також на натуральності і без добавок та антибіотиків. Всі ці речі важливі атрибути нашого сучасного життя, де змішуються модерні та традиційні речі. Однак, коли люди хапають інформацію по верхах, не заглиблюючись в деталі, то трапляються конфузи та не дуже раціональні ситуації.

У пасічництві цю ситуацію точково можна проілюструвати на прикладі дискусії щодо використання Апібіовіту, відомої харчової добавки для весняної підтримки бджіл. Недавні коментарі під постом у соціальних мережах показують, що частина пасічницької спільноти сприймає це як виключне зло у вигляді хімії та антибіотиків. Так, безперечно, що будь які препарати антибіотиків, як для людей так і для бджіл вимагають свідомого застосування. Інша частина спільноти вважає, що добавочки зайвими не бувають і додають їх стабільно без огляду на погодно-кліматичну ситуацію. Так сказати, щоб бджоли були трошки сильніші, ніж в сусіда. На щастя, біьша частина спільноти реагує з достатнім рівнем прагматизму і накопичує практичний досвід щодо використання різних вітамінних препаратів та добавок.

Щоб не товкти воду в ступі, скажемо, що будь якому негативному висновку щодо використання тих чи інших (сертифікованих для європейських бджолярів препаратів) повинні передувати уважне прочитання етикетки та специфікації до препарату та узагальнені висновки практичного використання.

Ще трохи відео одного з точків Пасіки Івана Запухляка, де показано як це все виглядає на практиці.

Та коротка замальовка доступних пилконосів ліщини та вільхи та очікування вибухового цвітіння первоцвітів тут.

Дискусія щодо використання різних добавок потрібна, але в якості аргументів нам необхідні не емоції, а практичні спостереження.

Природні катаклізми травня 2019

Коли здавалося сніг, приморозки, похолодання попсувало всі можливі плани на сезон 2019 року і всі можливі катаклізми відбулися, виявилося, що це ще не все. Матковивідна пасіка цього року мала всі шанси поплисти через Дністер в Чорне море.

За декілька годин після початку негоди точок засипало градом розміром з горох. Не знаю, що там думали бджоли, але настрої у пасічника були більш, ніж панічні.

В наступний день дощу матковивідна пасіка перетворилася у Венецію, з лісу задзюрчало чимало потічків, деякі з них проклали собі шлях  попри вулики.

 Рівень води піднявся настільки, що всі потічки злилися в один великий потік.  Вологість зашкалювала!

До пасіки можна було доплисти, а не доїхати. Але на наступні дні розпогодилося, сонце освітило всі збитки, які завдала стихія і пасіка почала обсихати.