Чому бджоли важливі?

Бджоли та джмелі – це досить важливі комахи в культурних та природних екосистемах. Тривожною новиною є та, що їх кількість щороку скорочується.

Доки в українських реаліях не вщухають дискусії щодо того, якою має бути правдива українська порода бджіл, в світі відбувається багато цікавого, що покликане привернути увагу людства до бджіл. 20 травня в світі відзначається міжнародний день бджіл. Днями раніше, відома в усіх найвіддаленіших куточках світу актриса Анжеліна Джолі знялася у досить незвичній фотосесії з усіх боків обліплена бджолами. Мета цього проєкту – звернути увагу на роль бджіл у нашому довкілі, ініціювати збільшення кількості бджолиних сімей та залучити до цієї справи жінок.

Скрін з Інстаграму NatGeo від 20 травня.

Всі вищевказані факти, а також участь ЮНІСЕФ та National Geographic та інші впливових міжнародних організацій свідчать про те, що ситуація з цими медоносними комахами справді потребує більш широкого висвітлення. Ініціатива від Словенії, що була проголошена на одній з конференцій ООН, була підтримана і почута і з 2017 року з’явився день, метою якого є поширення знань про бджіл.

Бджоли на листках шавлії у міському ландшафті. Літо 2021

В той час як пасічнику наявність бджіл забезпечує активність, моральне задоволення та час від часу матеріальну винагороду, то в природі все набагато складніше. Не секрет, що зростання людності планети та одночасне збільшення територій з порушеним природнім балансом ставлять на межу виживання багато видів живих організмів. Однією з груп, що чутиві до агресивного заселення людиною є комахи. До недавнього часу у великих містах не особливо переймалися тим, що замінюють рослинні угруповання таким чином, що там скорочується популяція комах. На фоні хмародерів та космічних транспортних розв’язок комах не видно. Особливо потерпали від цього джмелі та бджоли. Дослідження ролі цих комах в екосистемах показали, що треба повертати все назад. Комахи мають бути, інакше міські ландшафти перетворяться на пустелі. В сільській ідилії в останні десятиліття, теж все менше залишалося шансів для комах. Розораність, відкриття сортів, що не потребують запилення комахами, бурхливий розвиток хімічних виробництв, дозволяли отримувати все нові перемоги в боротьбі з комахами. З часом людський вид, що вважав себе переможцем в цій битві, зрозумів, що якість природного середовища та і власне життя при відсутності комах не стає кращою.

Сучасні тенденції в міському плануванні показують, що в окремих місцях замість ідеально викошених газонів з’являються луки із різнотрав’ям та готелі для комах. Це покращує якість природного середовища. Не останню роль в цьому відіграють дикі та культурні бджоли. Ці види комах забезпечуючи запилення та збираючи нектар одночасно забезпечуть живі організми їжею у вигляді плодів та насіння, а людина ще отримує мед та інші продукти бджільництва. Попри таку користувацьку позицію відносно бджіл, людству варто взяти на себе роль зміцнення цієї чутливої ланки екосистеми.

Сучасні пасіки – це також міні лабораторії моніторингу життєдіяльності бджіл, де збирається багато важливих фактів та спостережень. Лишилося трохи попрацювати у напрямку налагодження діалогу та вироблення чесних правил гри у сегменті бджільництва в українських реаліях. Ну і звичайно знаменитість запросити, щоб з бджолами сфотографувалася на пасіці, щоб і в українських містах і селах цим важливим комахам було добре.

Варіанти підсилення та допомоги бджолиним сім’ям для умов пізньої весни

Вже не перший сезон у весни ламається навігатор і вона приходить у наші широти з дуже великим спізненням. Вже квітнуть багато дерев та наступних після первоцвітів квіток, які є медодаями. Будемо сподіватися, що спостерігати таке явище як квітневий сніжок, уже не буде нагоди і ми зможемо запустити матковивідний сезон.

А між тим для всіх бджіл на пасіці, як матковивідній, так і медовій виникла одна проблема, від успішного вирішення якої залежить подальша продуктивність пасіки. Потрібно правильно зреагувати на ослабленість сімей. Бо навіть бджоли, які із цьогорічної зимівлі вийшли середнячками за час весняних снігопадів, морозів та приморозків перетворилися на слабачків. І це досить серйозний виклик, який пасічникам не варто ігнорувати. Пасіка Івана Запухляка поділиться своїми способами порятунку бджолиних сімей, що потрепають від погодних катаклізмів.

На що реагувати і як зберегти бджіл, створивши умови для подальшого розвитку, навіть у таких погодних умовах.

Якщо під час огляду виявлено, що сім’я займає менше трьох рамок, то можливо (але не точно) варто з’єднати сім’ї. Це найпростіше, але не завжди ефективне рішення. Бо в цій ситуації, ми з двох малих проблем робимо одну велику, бо в цей час розвитку бджолиних сімей бджола стара і постійно відходить. Ми з’єднаємо сім’ї, але не прискоримо отримання молодих бджіл. Тому це рішення може не принести бажаного ефекту. Якщо пасічник розуміє, що є час і головне шкода втрачати плідну матку, то можна допомогти такій сімейці, застосувавши пару додаткових заходів з підгодівлі та утеплення.

Насамперед, під час оцінки та виявлення слабкої сім’ї, прикидаємо як її максимально можна скоротити. На цих двох-трьох скорочених рамках має бути корм в полегшеному доступі до бджіл, бо як показує практика не завжди бджолам дає погода дістати мед з-за заставної дошки.

Далі потрібно створити ефект термосу для підтримання тепла у вулика. Для цього Пасіка Івана Запухляка використовує пінопластові заставні до самого дна з двох сторін від бджіл (білі смужки на фото), звичайну поліетиленову або фольговану плівку. Не залежно від системи рамки з бджолами, накриваємо зверху і збоку плівкою, обгортаючи крайні рамки до самого дна. Ущільнюємо заставними з пінопласту та накриваємо теплою подушкою.

Якщо кормів не достатньо, то поверх рамок можна поставити тісто-канді (біла пляма на фото), або влити безпосередньо в рамку цукровий сироп. 

Запакований, утеплений та підгодований вулик. Весна 2021. Пасіка Івана Запухляка

Після таких маніпуляцій слід уважно спостерігати та контролювати стан сім’ї. І тоді якщо все ж критичний момент в сильніших сім’ях вже пройдено і починає вилуплюватися молода бджола, то можна ще дещо зробити для порятунку та укріпелення слабеньких сімей. В сім’ю слабачків варто струсити, або змести щіткою пів рамки молодих бджіл з сильної сімейки. На що варто звертати увагу? Краще спочатку добре придивитись і знайти, де молоденьких бджіл в сильній сім’ї найбільше. Ну, щоб не натрусити старих бджіл, а також треба віднайти матку в сильній сім’ї, щоб не перенести в слабку сім’ю. Старі бджоли як правило повертаються у свій вулик і ефекту підсилення не відбувається. А от навіть сотня-дві молодих бджіл суттєво підтримає слабачка. Таке підсилення можна провести кілька раз, ця сотня бджіл не вплине на розвиток сильної сім’ї, а от слабкій буде деяка допомога у виживанні та нарощуванні сили. Коли об’єм бджоли буде такий, що зможе обігріти рамку розплоду, то можна підсилювати самим розплодом без бджіл і цілою рамкою розплоду на виході (виходять одразу молоді бджілки). В такому випадку рамку в слабеньку сім’ю варто поставити на теплий день, а на ніч повернути в сильну сім’ю. Бо розплід, який є на цій рамці без належного догляду та обігріву може пропасти в слабкій сім’ї. Як тільки тепла погода стабілізується, то загроза втрати розпладу зникне, а додання рамок з молодими бджолами допоможе швидше посилитися слабенькій сім’ї та добре розвинутися для медозборів.

Трохи добрих новин від тих сімей Карніки на нашому ютуб каналі Пасіка Івана Запухляка.

Дискусія навколо стимуляції розвитку. Березень 2021

Поки березень ще не визначився зі своїм погодним статусом, Пасіка Івана Запухляка все одно готується до матковивідного сезону 2021.

Про електропідігрів ми трохи писали і знімали минулого року, а от про білкове канді та сироп з добавками хочемо більш детально зупинитися сьогодні.

Всі ми трохи заскочені на еко в обох значеннях (бо в нашій мові воно і економно і екологічно), також на натуральності і без добавок та антибіотиків. Всі ці речі важливі атрибути нашого сучасного життя, де змішуються модерні та традиційні речі. Однак, коли люди хапають інформацію по верхах, не заглиблюючись в деталі, то трапляються конфузи та не дуже раціональні ситуації.

У пасічництві цю ситуацію точково можна проілюструвати на прикладі дискусії щодо використання Апібіовіту, відомої харчової добавки для весняної підтримки бджіл. Недавні коментарі під постом у соціальних мережах показують, що частина пасічницької спільноти сприймає це як виключне зло у вигляді хімії та антибіотиків. Так, безперечно, що будь які препарати антибіотиків, як для людей так і для бджіл вимагають свідомого застосування. Інша частина спільноти вважає, що добавочки зайвими не бувають і додають їх стабільно без огляду на погодно-кліматичну ситуацію. Так сказати, щоб бджоли були трошки сильніші, ніж в сусіда. На щастя, біьша частина спільноти реагує з достатнім рівнем прагматизму і накопичує практичний досвід щодо використання різних вітамінних препаратів та добавок.

Щоб не товкти воду в ступі, скажемо, що будь якому негативному висновку щодо використання тих чи інших (сертифікованих для європейських бджолярів препаратів) повинні передувати уважне прочитання етикетки та специфікації до препарату та узагальнені висновки практичного використання.

Ще трохи відео одного з точків Пасіки Івана Запухляка, де показано як це все виглядає на практиці.

Та коротка замальовка доступних пилконосів ліщини та вільхи та очікування вибухового цвітіння первоцвітів тут.

Дискусія щодо використання різних добавок потрібна, але в якості аргументів нам необхідні не емоції, а практичні спостереження.

Природні катаклізми травня 2019

Коли здавалося сніг, приморозки, похолодання попсувало всі можливі плани на сезон 2019 року і всі можливі катаклізми відбулися, виявилося, що це ще не все. Матковивідна пасіка цього року мала всі шанси поплисти через Дністер в Чорне море.

За декілька годин після початку негоди точок засипало градом розміром з горох. Не знаю, що там думали бджоли, але настрої у пасічника були більш, ніж панічні.

В наступний день дощу матковивідна пасіка перетворилася у Венецію, з лісу задзюрчало чимало потічків, деякі з них проклали собі шлях  попри вулики.

 Рівень води піднявся настільки, що всі потічки злилися в один великий потік.  Вологість зашкалювала!

До пасіки можна було доплисти, а не доїхати. Але на наступні дні розпогодилося, сонце освітило всі збитки, які завдала стихія і пасіка почала обсихати.